Що краще: спостерігати за дитиною чи направляти?

Розповідаємо про два кардинально протилежні, але неймовірно популярні у всьому світі підходи у вихованні дітей. Який з них кращий, вибирати вам.

Для більшості з нас виховання дітей — найважливіша справа в житті, але найчастіше ми не готові до нього — в усякому разі, в школі чи університеті цьому не вчать. Тому батьки, які почуваються компетентними в інших областях, відчувають невпевненість у поводженні з дитиною і догляді за нею. Вони можуть покладатися на своє чуття, але рано чи пізно все-таки виявляються в скруті: як подбати про дитину найкращим чином?

Спостерігати чи направляти

Перший метод – «виховуй, спостерігаючи» від Дебори Соломон, послідовниці знаменитої Магди Гербер, що відкрила школи для батьків по всьому світу. Дебора у своїй книзі «Малюкові видніше» дотримується простої точки зору: малюк сам знає, що йому потрібно. З перших днів життя він особистість. І справа батьків — спостерігати за розвитком малюка, бути чуйними та уважними, але не нав’язливими. Діти (навіть немовлята) можуть багато чого робити самі: розвиватися, спілкуватися, вирішувати своїми маленькі проблеми та заспокоюватися. І їм зовсім не потрібна всепоглинаюча любов і гіперопіка.

Другий підхід до виховання немовлят від Трейсі Хогг, визнаного експерта з догляду за новонародженими, яка відома у всьому світі як «шепочуть немовлятам». Вона працювала з дітьми голлівудських зірок — Сінді Кроуфорд, Джоді Фостер, Джемі Лі Кертіса. Трейсі у своїй книзі «Секрети виспаної мами» стверджує, що все навпаки: дитина не здатна розуміти, що їй потрібно. Справа батьків — спрямувати її та допомогти, навіть якщо вона чинить опір. Потрібно ще в дитинстві позначити межі для малюка, інакше потім будуть проблеми.

А тепер розповімо про кожен метод докладніше.

Межі, норма і режим дня

Послідовники методу «Виховуй, спостерігаючи» не визнають поняття норми в розвитку дитини. У них немає чітких вказівок, в якому віці дитина повинна перевертатися на животик, сідати, повзати, ходити. Малюк — особистість, а значить, розвивається у своєму темпі. Батьки повинні бути уважні до того, що робить їхня дитина в цю хвилину, а не оцінювати її та не порівнювати з абстрактної нормою. Звідси й особливе ставлення до режиму дня. Дебора Соломон радить враховувати потреби малюка і задовольняти їх тоді, коли потрібно. Сліпе слідування режиму дня вона вважає дурістю.

Трейсі Хогг, навпаки, впевнена, що всі етапи розвитку дитини можна укласти в певні рамки, а життя малюка повинне бути вибудуване за суворим розпорядком. Виховання і розвиток немовляти має підкорятися чотирьом простим діям: годування, активність, сон, вільний час для мами. Саме в такому порядку і щодня. Встановлювати такий режим життя непросто, але тільки завдяки йому можна правильно виховувати дитину, впевнена Трейсі.

Дитячий плач і прихильність до батьків

Багато батьків вважають, що потрібно швидше бігти до ліжечка малюка, лише він трохи запхикав. Трейсі Хогг дотримується саме такої позиції. Вона впевнена, що плач — перша мова, на якій висловлюється дитина. І батьки не повинні ігнорувати її ні за яких обставин. Повертаючись спиною до малюка, що плаче, ми говоримо цим: «Мені немає до тебе справи».

Трейсі впевнена, що не варто залишати й немовлят, і дітей, яким понад рік, на самоті ні на секунду, адже їм в будь-який момент може знадобитися допомога дорослого. Вона настільки трепетно ​​ставиться до дитячого плачу, що навіть пропонує батькам інструкцію по розшифровці плачу.

  • Занадто довго перебуває на одному місці й без руху? Нудьга.
  • Кривляється і тягне вгору ніжки? Метеоризм.
  • Невтішно плаче близько години після їди? Проблеми зі шлунком.

Дебора Соломон, навпаки, радить давати малюкам свободу. Замість того, щоб негайно втручатися в те, що відбувається і «рятувати» своє чадо або розв’язувати його проблеми, вона радить трохи почекати, коли дитина плаче або пхикає. Вона впевнена, що так дитина навчиться бути більш самостійною і впевненою.

Мама і тато повинні навчити малюка заспокоюватися самостійно, дати йому можливість іноді побути наодинці в безпечному місці. Якщо ж батьки біжать до малюка на перший поклик, то у нього неминуче формується нездорова прихильність до батьків, він відучується бути наодинці й не відчуває себе в безпеці, якщо батьків немає поруч. Уміння відчути, коли варто притримати, а коли відпустити дитину — це навичка, якій потрібно постійно, поки діти ростуть.

Сон

Трейсі Хогг відома у всьому світі своєю неоднозначною (але дуже ефективною) методикою «прокинутися, щоб заснути». Вона радить батькам немовлят, які часто прокидаються по ночах, спеціально будити їх посеред ночі. Наприклад, якщо малюк прокидається щоночі о третій годині, розбудіть його за годину до пробудження, ніжно погладивши по животику або сунувши соску в рот, а потім підіть. Малюк прокинеться і знову засне. Трейсі впевнена: розбудивши дитину на годину раніше, ви руйнуєте те, що увійшло у неї в систему, і вона відучується прокидатися ночами.

Трейсі також проти таких звичних для батьків методів усипляння, як заколисування. Вона вважає це дорогою до безсистемного виховання. Малюк звикає, що його заколисують кожен раз перед сном і потім вже не здатний заснути самостійно, без фізичного впливу. Замість цього вона пропонує завжди класти малюка в ліжечко, а щоб він заснув, тихо заколисувати та гладити малюка по спинці.

Дебора Соломон вважає, що нічні пробудження нормальні для немовлят, але щоб малюк не переплутав день з ніччю, а засипав відразу, як ви його погодуйте, вона радить не включати верхнього світла, говорити пошепки й поводитися спокійно.

Читайте також: 5 речей, які батьки мають знати про виховання дітей

Дебора впевнена також, що не варто бігти до малюка, якщо він раптово прокинувся. Спершу варто трохи почекати, а вже потім підійти до ліжечка. Якщо ви побіжите одразу, у дитини сформується залежність. Коли я плачу, приходить мама. Наступного разу вона буде плакати навіть без причини, просто щоб привернути вашу увагу.

Бути батьком, мабуть, найскладніша справа в житті. Але якщо ви будете послідовні, навчитеся чітко встановлювати межі та обмеження, будете прислухатися до бажань своєї дитини, але не станете йти у неї на поводу, то процес дорослішання буде приємним для вас обох. Виховувати, дотримуючись строгих правил, або спостерігати, надаючи малюкові досить багато свободи, — вибір кожного з батьків.

За матеріалами книг «Малюкові видніше» і «Секрети виспаної мами».

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Моя Дитина
Що краще: спостерігати за дитиною чи направляти?