Напередодні навчального року є батьки, які уперше відпустять свою дитину самостійно до школи або гуляти на вулиці. The Village Україна поспілкувався з офіцером поліції, мамою та директоркою дитячого садка і дізнався, чого варто навчити дітей, щоб вони були в безпеці.

Дмитро Парвор, заступник начальника відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції:

Дитина до 10 років має рухатися вулицею тільки в супроводі батьків чи інших знайомих дорослих – так передбачено законодавством України. Але, як показує практика, батьки відпускають дітей без нагляду на вулицю у 7-8 років, а деякі одразу після того, як дитина пішла в перший клас, тобто після 6 років. Якщо батьки вирішили, що їхні діти готові до самостійних прогулянок чи звичайних походів до школи, то мусять однаково проговорити можливі небезпечні ситуації та як у них поводитись.

У питанні дитячої безпеки на вулиці варто виділити три найважливіші категорії: безпека дорожнього руху, безпека пересування вулицею та безпека поводження з незнайомими людьми.

Якщо говорити про БЕЗПЕКУ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, то насамперед потрібно сказати дітям, що вони в жодному разі не мають виходити самостійно на проїжджу частину або підходити близько до дороги. Навіть у формі гри. Наприклад, на дорозі опинився м’яч чи інший дитячий предмет – варто попросити знайомих дорослих про допомогу.

Також малечі треба розповісти про БЕЗПЕКУ ПЕРЕСУВАННЯ ВУЛИЦЕЮ та важливість дивитися під ноги. На жаль, асфальт у нас дуже нерівний, а місцями навіть відсутній. Тому є ризик впасти в зону проваленого асфальту чи прочиненого люка.

Граючись на вулиці, діти мають знати про небезпеку незнайомих речей. Всі ми напевно бачили біля звичайних житлових будинків розкидані шприци чи інші використані медичні предмети. Є ризик зараження, тому дітям забороняйте чіпати схожі речі.

Щодо БЕЗПЕКИ ПОВОДЖЕННЯ З НЕЗНАЙОМИМИ ЛЮДЬМИ, небезпечними можуть бути ті, хто має очевидно агресивний вигляд. Наприклад, особи в стані алкогольного сп’яніння. Контакту з такими людьми варто уникати й за можливості їх обійти. Однак, крім цього, є люди, з вигляду яких не одразу розпізнаєш, що вони небезпечні. Зазвичай це особи, які пов’язані з кіднепінгом. Якось у школі ми проводили цікавий експеримент серед дітей. Ми запитали, яким вони уявляють небезпечного дорослого. Майже всі діти описували особу чоловічої статі, високого зросту та одягнену в чорне. Але, як показує практика, найчастіше це люди, які мають «милий образ», інколи це навіть може бути молода жінка з дитячим візком. Тому в таких випадках краще взагалі забороняти малечі спілкування з будь-якими незнайомими людьми. Навіть якщо незнайома дитина просить піти з нею в інший двір, аби щось там показати чи чимось пригостити – все одно не варто погоджуватись.

Читайте також: 10 вправ для розвитку усвідомленості у дітей

Тому потрібно сказати дітям, що будь-яка незнайома людина, яка намагається вас провести кудись і обіцяє щось показати – це вже небезпечно. Ми радимо малечі у таких випадках одразу шукати знайомого дорослого, наприклад, знайому продавчиню в крамниці чи охоронця в супермаркеті.

Анна Кочергіна, директорка дитячого садка

Відпускаючи дитину вперше гуляти самостійно, батьки мають заздалегідь вивчити з нею кілька пунктів та перевіряти час від часу, чи пам’ятає дитина інформацію. Серед обов’язкових є:

  • Як мене звати?
  • Як звати моїх батька і маму?
  • Яка моя адреса?
  • Номер телефону когось із батьків.

Якщо ж ви знаєте, що опинитесь у натовпі, то сфотографуйте дитину перед виходом на телефон у тому одязі, в якому плануєте гуляти. Ще я раджу зробити наліпки з надрукованою інформацією, де буде вказано її ім’я, вік, мобільний телефон когось із батьків. Також цю інформацію можна написати маркером (який не змивається) на руці дитини.

Але все-таки найголовніше – це постійні розмови з дитиною про те, як поводитися у ситуації, коли вона загубилася. Варто також кілька разів розіграти ситуацію, в якій малеча ніби загубилася. Це допоможе правильно зреагувати, якщо в житті це трапиться.

У садочку ми розмовляємо з дітьми регулярно про те, що робити, коли ти загубився і не можеш знайти батьків чи родичів. Один з методів – це навчити дитину шукати офіцера поліції. В такому випадку батьки теж знаходять у натовпі представника поліції. Ще можна придбати сучасний гаджет: розумний годинник, який відстежує по GPS місцеперебування малечі. Також домовитися з дитиною про місце зустрічі (хоча з переляку, зазвичай, малеча забуває про це).

Аліса Мален, мама 6 річного хлопчика

Цієї осені мій син піде в перший клас. Від друзів я кілька разів чула, як вони в семирічному віці самостійно ходили до школи чи на прогулянки. Тому подумала, що було б круто, якби мій син самостійно міг ходити до школи, гуляти чи піти в магазин.

Буквально кілька днів тому я вперше вирішила відпустити Даню погуляти. Син спочатку хвилювався, але зрештою наважився. Інструктаж був такий: дорогу переходити тільки на зелене світло і тільки з людьми. Навіть якщо горить зелене світло, а людей поруч немає, краще не йти, а дочекатись когось дорослого.

Не розмовляти з незнайомими людьми, які до тебе звертаються, ні з ким, окрім мами й тата. На запитання: а якщо це друзі батьків? Відповідь: ні з ким, навіть з нашими друзями, яких ти знаєш. Що б не пропонували, просто ігноруй. Дякувати Богу, син у мене тямущий.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів