Що робити батькам важких підлітків. Поради психолога

Підлітковий період — складний і відповідальний час в житті кожної дитини та її батьків. Становлення особистості, формування характеру, проблеми взаємовідносин з однолітками та дорослими накладаються на навчання і побутові труднощі, часто викликаючи почуття розгубленості, нерозуміння і самотності.

У цей період вкрай важливо брати участь в житті свого чада, підтримувати його і вміти вчасно відходити в бік, не даючи порад і не пропонуючи допомоги. Але що робити батькам важких підлітків? Що можуть порадити психологи, якщо «пташеня», що ледь оперилося, бреше, не слухається, грубіянить, а то і зовсім пішло з дому?

Підлітковий вік: в чому особливості поведінки

Зрозуміти, що період дорослішання почався, можна по зміні поведінки та манері спілкування. Найчастіше, це проявляється в:

  • надмірній уразливості — те, на що раніше дитина не звернула би уваги, тепер настільки сильно зачіпає її, що може викликати зайві емоції;
  • відсторонення від батьків і родичів — це явище пов’язане зі зміною ходу думок дитини: їй здається, що вона доросла і ні від кого не залежна людина;
  • категорична відмова від будь-чиєї допомоги, адже підлітку здається, що він повинен бути самостійним у всьому;
  • уникнення зорового контакту: як правило, це виражається через імідж — в носінні мішкуватого одягу, капюшонів, кепок, довгих гривок і т.п.;
  • погіршенні успішності — думки дитини зайняті пошуком свого місця в житті, і не завжди ці роздуми залишають час на уроки.

Іншими словами, бачачи настільки яскраво виражені відхилення від звичної поведінки, батькам підлітків слід насторожитися. А що робити якщо ці ознаки мають сильне емоційне забарвлення, і все це затягнулося на тривалий період? Тоді психологи впевнено рекомендують звернутися за допомогою до професіоналів.

Як поводитися батькам важких підлітків

У будь-яких труднощів є рішення. Що ж можна і потрібно робити? Якщо підлітковий вік застав вас зненацька, то прислухайтеся до рекомендацій фахівців в області сімейної та поведінкової психології:

  1. Акуратно і поступово постарайтеся надати підростаючій людині більше свободи для самовираження. Але пам’ятайте, що в усьому має бути міра! Не давайте їй можливості пуститися у всі тяжкі — взагалі не говорити, куди й на скільки пішла, пропускати навчання, гуляти мало не до ранку, це загрожує зв’язком з поганою компанією.
  2. Геть заборони. Що робити якщо не забороняти? Замінюйте їх на компроміси. У цей період будь-які заборони можуть викликати протест і спонукати до їх порушення. Знайдіть рішення, які влаштують обидві сторони, і, по можливості, з’ясуйте, чому дитині так важливо зробити той чи інший вчинок.
  3. Встановіть правила спілкування зі старшими. Що робити на практиці? Ніяких грубощів, криків і образ, вчіть підлітка бути стриманим і поводитися культурно. Подавайте приклад самі та підкреслюйте, що він вже не дошкільнятко, щоб влаштовувати істерики.
  4. Поступово «впроваджуватися» в дозвілля підлітка: пропонуйте йому спільні походи по магазинах, кіно, театр, пікнік на природі або щось з активного відпочинку. Так ви допоможете сформувати довіру і поліпшити ставлення йоржистої дитини до себе.
  5. Завжди зберігайте доброзичливий тон спілкування, показуючи, що, попри складності в поведінці, ви поважаєте дитину та прислухаєтеся до її думки.

Стосунки батьків і дітей — фундамент міцної сім’ї. Щоб не допустити в ньому тріщин, необхідно підходити до питання виховання, озброївшись науковими знаннями та корисною інформацією. Головне, пам’ятати, що підлітковий вік — не назавжди, рано чи пізно він пройде, сформується особистість й стане більш врівноваженою та оцінить допомогу, яку ви надали в цей складний період.

Читайте також: Зона бойових дій: Як справлятися з хлопчиком-підлітком. 20 порад батькам від консультанта по вихованню Меггі Дент

Що робити категорично не можна

Підлітковий вік може внести розлад у стосунки дитини з сім’єю. Щоб не порушити тонку грань взаєморозуміння, дотримуйтеся наступних обмежень:

  • Не критикуйте хобі, кумирів або людей з оточення підлітка;
  • не використовуйте в спілкуванні підвищений або наказовий тон;
  • НЕ висміюйте за вчинки;
  • не ігноруйте одкровення і розповіді;
  • не розмовляйте, як з маленьким;
  • не намагайтеся встановити тотальний контроль і диктувати свої умови;
  • не проявляйте негативних емоцій стосовно підлітка, навіть якщо він бреше, не слухається.

Підліткова чутливість душевної рівноваги повинна мати надійний батьківський захист. Тільки люблячі та досвідчені люди в силах допомогти юнакам і дівчатам пережити цей складний період.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Моя Дитина
Що робити батькам важких підлітків. Поради психолога