Буллінг – поширене явище в підлітковому середовищі. Коли батьки дізнаються, що їх дитина стала жертвою, вони, як мінімум, повинні поговорити з ним про цькування і способи себе захистити. Наводимо уривок з книги «Спокійно, ти впораєшся!». Автори розмовляють з підлітками однією мовою. Можна взяти ідеї для розмови, а можна дати почитати це підлітку.

Хто стоїть за буллінгом

Призвідники цькування зазвичай самі незадоволені собою і проєктують це невдоволення на інших. В глибині душі вони просто нещасні боягузи. Вони не будуть приставати до того, хто більший і може дати здачі. Тому вони вибирають жертв, яких вважають слабшими за себе.

Наше ставлення до людей які нас оточують завжди повертається до нас.
Якщо хтось задирає або принижує тебе, то проблема в ньому, а не в тобі. Нормальні люди не отримують задоволення від жорстокості до інших. Тільки хворі люди будуть завдавати іншим біль. А якщо ми даруємо тим хто нас оточує любов, то її ж і отримуємо у відповідь. Тому старайся тримати себе в руках і нагадувати грубіянів, що вони просто невдахи.

Доведено: чим вищий у людини рівень самооцінки, тим з більшою ймовірністю вона буде проявляти до тих хто її оточує повагу, доброту і великодушність.

Натаніель Бранден, автор книги «Шість стовпів самооцінки»

 

Більшість людей задирають інших, щоб відчути себе більш важливими або популярними. Можливо, вони просто заздрять вам або намагаються втекти від своїх проблем, наприклад, над ними самими хтось знущається. Нападаючи на інших, вони здаються собі більшими та сильнішими. Їх жертвами стають ті, хто якось відрізняється від них, «не вписується» в їх систему цінностей. І це не означає, що треба підлаштовуватися під них! Завжди залишайтеся собою! Хлопці частіше загрожують фізичним насильством, а дівчата, як правило, вдаються до словесних нападок або знущального відношення. Але результати і тих і інших дій дуже схожі. Палиці та каміння можуть переламати вам кістки, а слова лише завдадуть серйозної психологічної шкоди.

Що робити?

Ось сім корисних порад, які допоможуть в ситуації цькування:

  1. По можливості уникайте фізичного контакту з кривдником.
  2. Умійте за себе постояти, але ще важливіше – знайте, як себе убезпечити.
  3. Заводьте собі друзів – разом ви сильніші. Якщо треба, вступайтеся за них, не будь байдужим спостерігачем.
  4. Не задирайте кривдника у відповідь.
  5. Не показуйте своїх емоцій.
  6. Розкажіть про цькування дорослому, який здатний втрутитися.
  7. Постарайтеся знайти гумор у цій ситуації. Ті, хто задирає інших, просто сміховинні.

Пам’ятайте, що забіяки – це нещасні, ущербні люди, які хочуть зробити інших такими ж. Лишайте їх задоволення. Як правило, цькування – це набута модель поведінки. Діти одночасно можуть бути й жертвами чиїхось нападок, і задираками. Не ваше діло виправляти їх, але часом з ними можна знайти спільну мову. І це не означає нацькувати їх на іншу жертву. Наведу вам один приклад.

Читайте також: Принцип невтручання: Як реагувати на сварки дитини з друзями

Захист емпатією

Кілька років тому в моєму тренажерному залі збиралася група гучних і безцеремонних хлопців. Шість з них в минулому були учасниками однієї відомої вуличної банди, що тероризувала район. Це було очевидно по їх татуюваннях і з розповідей інших людей. У деяких з них на рахунку були тривалі терміни у в’язниці.

Моя тодішня дівчина відвідувала цей зал у вихідні, і я не раз чув, як ті хлопці відпускали по її приводу зауваження сексуального характеру. Це мене дратувало. Я кидав на них суворі погляди, але вони дивилися у відповідь нахабно і безкарно. Вони поводилися неприязно. Прямих погроз не звучало, але їх безмовні натяки були для мене очевидні. Я відчував себе не у своїй тарілці, але розумів, що в суперечки з ними вступати не варто. Замість цього я поступово налагодив з ними відносини, діючи за принципом «Якщо ти не можеш їх перемогти, тоді приєднайся до них».

Не всім вдається знайти щось спільне зі своїм мучителем. І я не рекомендую таку тактику, якщо у тебе немає хоча б невеликого досвіду дипломатії. Але в шкільні роки моя подруга Шелбі змогла викликати співчуття в однокласниці, яка цькувала її. Та дівчинка була набагато більша і зліша моєї подруги та нападала на неї щотижня після уроків. Тоді подруга приєднала нейтральну третю сторону – та розповіла задираці, що батько Шелбі смертельно хворий, і попросила її припинити нападки. Це спрацювало. Шелбі зуміла викликати в агресора емпатію. Та дівчинка вирішила, що у Шелбі й так вистачає труднощів, і знайшла собі нову жертву (на жаль, навіть не одну).

Саме так хулігани й роблять – ні з того ні з сього починають труїти людину. Пам’ятайте, що їх нападки мають тимчасовий характер. Через якийсь час вони перемикаються на когось іншого, самі стають об’єктами нападок або вляпаються в серйозну біду.

Коли я вчився в школі … мене називали якимось не таким, мене називали дивним і ще парочкою слів, які я не буду повторювати. На щастя, мама навчила мене, що бути не таким, як інші, – це добре … що такі люди можуть багато чого досягти.

Джастін Тімберлейк, співак і актор

Я розумію, вам хочеться не проявляти слабкість. Здається, що якщо поскаржитися на кривдників, то вас тільки сильніше почнуть цькувати. Але не всі проблеми можна і потрібно вирішувати самостійно. Завжди знайдеться хтось, хто зможе зупинити задиру, – не обов’язково ви. Ваша задача – залишитися в безпеці та зберігати емоційну рівновагу, а з цькуванням нехай розбираються вчителі або керівництво школи.

Моя дитина 
Фото з відкритих джерел
 За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів