Ми намагаємося навантажити дитину знаннями, але забуваємо про інші, більш важливі речі.

Заклопотаність сучасних батьків розвитком дітей мало не з пелюшок набирає все більших обертів і часто може приводити до плачевних наслідків — відсутності будь-якої мотивації у дитини взагалі щось робити.

У результаті батьки часто скаржаться на своїх підлітків, що ті абсолютно нічого не хочуть. «У них стільки вкладено часу і сил, витрачено купа грошей на репетиторів, а він просто лежить на дивані або цілодобово пропадає в соціальних мережах», — скаржаться вони.

Чому це відбувається?

«Ліниві» батьки — шанс для майбутнього генія

Сучасні мами й тата — це покоління, яке виросло в кризовий час 90-х років. Їх батьки багато працювали, але грошей все одно не вистачало. Тому вони вселяли своїм нащадкам: «Треба вчитися і ще раз вчитися! Тільки так ви зможете стати людиною і досягти успіху».

Ставши дорослими, ми всіма силами намагаємося вберегти своїх дітей від власних дитячих страхів, врятувати від можливої майбутньої кризи. Нинішні батьки з перших днів розвивають і навчають дитину, віддають на «розвивалки» і обов’язково «англійська з пелюшок», записують на різні гуртки та секції, шукають найсильнішу школу, наймають репетиторів. «Якщо він отримає багато найрізноманітніших знань, буде мати кращу освіту, то звичайно, він буде мати попит завжди й не залишиться без засобів до існування» — міркують турботливі мами та тата.

Однак це ілюзія, яка підживлюється дитячими неврозами самих батьків.

Через своє чадо вони намагаються знизити рівень тривоги, реалізувати свої мрії та амбіції.

Згідно з дослідженнями психологів, до життя більш підготовленими виявляються зовсім не відмінники й «ботаніки», а звичайні трієчники. Саме вони досягають більшого успіху в житті, оскільки володіють не набором шкільних знань і формул, а хорошими навичками адаптації, жвавістю розуму і розвиненою фантазією. Дійсно, спробуйте скласти та заховати шпаргалку так, щоб не знайшли!

Батькам таких дітей було лінь займатися їхнім розвитком, тому ці діти розвивалися згідно з закладеним в них природою. Їх особисті якості опрацьовувалися в спілкуванні з однолітками, у різних пустощах і вуличних іграх. «Байдикування» дозволяло дитині мріяти, фантазувати, що дало поштовх до розвитку творчих здібностей.

Однак це зовсім не означає, що дітям не потрібно нічим займатися. Виховання і навчання як і раніше є головним обов’язком батьків, інакше дитина може потрапити у погану компанію. Але пам’ятайте, що завжди й скрізь важлива золота середина. Постійний тиск щодо навчання часто призводить до хронічного стресу у дитини. Її сили виснажуються, що в підсумку призводить до втоми, психосоматичних хвороб і навіть депресії.

Читайте також: «Красти у дітей дитинство, щоб давати їм масу інформації, – це злочин». Якою повинна бути сучасна школа?

Будьте для дитини провідником, а не жандармом у світі знань.

Новий світ, нові люди, нові правила життя

Сучасний світ мінливий. Звідки вам знати, які знання й уміння будуть мати попит через 10-20 років, коли ваша доросла дитина буде шукати роботу? Багато актуальних професій зникають, а на їхнє місце приходять нові.

Сучасній людині потрібні не стільки теоретичні знання про світ, скільки практичні знання і вміння «бути у потоці».

Це покоління дітей багато в чому випереджає своїх батьків. Вони розумні не по роках, а в їх розпорядженні знаходиться глобальний світ Інтернету, де є інформація зі всього світу. Тому зараз головною якістю є не володіння багажем інформації, а вміння її шукати та обробляти.

Щоб стати успішною людиною майбутнього, дитині потрібно бути готовою до постійних змін, вміти підлаштовуватися до них, а для цього важлива стресостійкість та гнучкість мислення. Правила, за якими росли ми, нинішні батьки, застарівають. Вони перестають працювати, тому що зараз − час змін, що диктує свої закони навчання і розвитку.

Якщо не гуртки та репетитори, то що?

Безумовно, дитина має отримувати шкільні знання, а крім них — відвідувати ті гуртки та спортивні секції, які їй подобаються. Завдання батьків при цьому — стежити за навантаженням і вчасно відмовлятися від тих занять, які стають тягарем. Однак більшу (або хоча б не меншу) увагу треба приділяти розвитку якостей, не пов’язаних з накопиченням знань, або так званих гнучких навичок. Ось деякі з них:

  • Вміння брати відповідальність за свої слова і вчинки;
  • навички планування свого часу;
  • самодисципліна і мотивація;
  • вміння працювати в команді;
  • уміння слухати й чути співрозмовника;
  • здатність розпізнавати свої й чужі емоції (емоційний інтелект);
  • критичне мислення;
  • вміння розв’язувати проблеми та нестандартні завдання.

Саме ці навички, а зовсім не модну «ментальну арифметику», треба закладати буквально з пелюшок.

Поради батькам дошкільнят

Особливу увагу слід приділити молодшому дошкільному віку: саме в цей період формується основа особистості.

Провідною діяльністю дитини до школи повинна бути гра. Тільки через ігрові процеси вона пізнає соціальні ролі, вчиться приймати рішення і відповідати за них.

Читайте дитині казки. Казка хороша тим, що не повчає малюка, як, наприклад, батьківські нотації. Коли дитина співчуває казковим героям і переживає за них, у неї формуються морально-етичні якості.

Поради батькам молодших школярів

Для молодших школярів важлива соціалізація, а також правильна самооцінка. Важливо створювати для них «ситуації успіху», прищеплювати смак до творчості та нестандартних рішень.

Дозволяйте дитині допомагати вам, хваліть за ініціативність. Не лайте дуже суворо, якщо щось не вийшло. Просто покажіть, як помилку можна виправити.

Розвитку креативності сприяють заняття малюванням, ліпленням, золотим шитвом, моделюванням.

Ставте дитині незвичайні завдання, пропонуйте загадки «з секретом», але не поспішайте відразу ж давати правильну відповідь. Допомога зі сторони дорослого повинна бути дозованою: ставте навідні запитання, які допоможуть дитині самій докопатися до істини.

Поради батькам підлітків

Підліток потребує батьківської довіри й поваги його бажань. Формуванню його мотивації та лідерських якостей сприяє підтримка і розуміння зі сторони дорослих, а також демократичний стиль виховання в цей період.

Скоротіть навантаження на період підготовки до іспитів. Можливо, від якихось позашкільних занять можна відмовитися, якщо підліток на це згоден. Давайте дитині можливість вибору скрізь, де це доречно і допустимо. Вчіть її продумувати наслідки її рішень.

Забезпечте старшокласнику свою безумовну підтримку і любов навіть у непрості періоди бунту.

Дозвольте дитині будь-якого віку розвиватися природно. Допомагайте, а не тисніть. Не використовуйте її для підвищення власної значущості в очах інших людей або для задоволення власних бажань і амбіцій. Шкільна успішність та відвідування купи секцій не повинні йти на шкоду розвитку таких особистих якостей, як старанність, комунікабельність, цілеспрямованість, гнучкість мислення і стресостійкість. Саме вони дадуть дитині більше шансів на успіх у майбутньому!

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів