Одного разу, коли я була підлітком, ми з батьком стояли в черзі, щоб купити квитки в цирк. Між нами та касою була тільки одна сім’я. Ця родина справила на мене велике враження.

В них було вісім дітей, молодше 12 років. По тому, як вони були одягнені, можна було сказати, що у них не було багато грошей, але їх одяг був охайним і чистим. Діти поводилися добре, всі стояли в черзі позаду батьків, тримаючись за руки. Вони розмовляли про клоунів, тварин і про все, що їм потрібно було побачити тієї ночі. Було помітно, що вони хвилювались, і це хвилювання пояснювалось тим, що вони ніколи раніше не були в цирку. Це було б родзинкою їхнього життя.

Батько і мати гордо стояли на чолі зграї. Мати тримала чоловіка за руку, дивлячись на нього, наче хотіла сказати: «Ти мій лицар у сяючих обладунках». Він посміхався і насолоджувався щастям своєї сім’ї. Продавчиня запитала чоловіка, скільки квитків він хоче? Він з гордістю відповів: «Я хотів би купити вісім квитків для дітей і два квитки для дорослих». Продавчиня за квитками повідомила ціну.

Дружина чоловіка випустила його руку, її голова опустилася, губи чоловіка затремтіли. Потім він нахилився трохи ближче і запитав: «Повторіть, будь ласка, яку ціну ви назвали?», продавчиня знову назвала ціну. У чоловіка не вистачило грошей. Як він повинен був повернутися і сказати своїм дітям, що у нього недостатньо грошей, аби піти з ними у цирки ?

Побачивши, що відбувається, мій батько поліз в кишеню, витягнув 20-доларову купюру і кинув її на землю. (Ми не були багаті). Мій батько нахилився, взяв 20-доларову купюру, поплескав людину по плечу і сказав: «Вибачте, сер, це випало з вашої кишені».

Чоловік зрозумів, що відбувається. Він не просив подачки, але безумовно цінував допомогу у відчайдушній і незручній ситуації. Він подивився прямо в очі моєму батькові, взяв його обома руками за руку, міцно стиснув 20-доларову купюру і, тремтячими губам, сльози текли по його щоці, відповів: «Дякую, дякую, сер. Це дійсно багато значить для мене і моєї сім’ї».

Ми з батьком повернулися до машини і поїхали додому. На 20 доларів, які дав мій батько, ми збиралися купити собі квитки. Хоча в ту ніч нам не вдалося побачити цирк, ми обидвоє відчули в собі радість, яка була набагато більша, ніж міг нам дати цирк.

В той день я дізналася цінність «Давати». Людина, яка дає більша того, хто отримує. Любов не має нічого спільного з тим, що ви очікуєте отримати – тільки з тим, що ви очікуєте дати.

Навчіться робити когось щасливим, віддаючи.

Одрі Хепберн

Моя дитина
Джерело

Залиште свій коментар

коментарів