Коли я пишу статтю для батьків, я зазвичай вибираю певну тему і намагаюся виділити в ній головне, максимально можливо супроводжуючи корисними посиланнями. Але сьогодні стаття для всіх. Вона про те, що стосується кожного з батьків. Де критерій “хорошості” батька? Як визначити, чи правильно ти чиниш? Чи є ідеал?
З одного боку, я, як прихильник природного батьківства, могла б сказати, що критерії є. Те, що природно, те і є запорукою максимального блага для дитини, як фізичного, так і емоційного її здоров’я.
Поняття природного догляду та виховання теж досить розпливчасті. Якщо ми говоримо про тип вигодовування, то так, склад молока і суміші порівняти неможливо, тисячі унікальних компонентів проти сотні фабричних. Якщо про привчання до самостійного засипання, то так, є мільйон досліджень, які підтверджують негативний вплив цих методів на дитину. Якщо про виховання, то “теорія прихильності” це концепція, в основі якої лежить розуміння фізіології дитини, стадій її розвитку, і прекрасно підходить тим, хто бореться за природність. Але! Життя багатогранне.
Батьківство — це мільйон важливих рішень кожен день. Це добрі слова в важливий момент. Це безсонні ночі, це мільйон “але” в побутовому житті. І важливо, вибираючи свій шлях виховання дитини, не опускатися до так званих “низьких вібрацій”, не починати “заподіювати добро” і доводити іншим, що вони не праві. Не звинувачувати. Адже ідеальних батьків немає. Є найкращі. Для кожної дитини вони свої.
Читайте також: Як не треба робити: письменниця Тетяна Безушко-Граб про мистецтво любити дитину
Ділитися знаннями, підтримувати. Це важливо. Раптом вчасно простягнута рука допомоги у вигляді корисної інформації або контакту хорошого лікаря, когось спонукає до підкорення нової вершини батьківства. Адже бути батьком це ціла професія. Складна, багатогранна. І зупинятися в розвитку своїх навичок — не можна.
Вічні суперечки про те, “як краще”, “правильніше” не приносять добра, бо йдуть від власного егоїзму, гордості, бажання бути “кращим”, з обов’язковою гучною заявою про це громадськості.
Ось тому я не дуже люблю вести блоги, де багато цього “его”. А більше працюю особисто. Тоді я відчуваю людину і яку саме інформацію, підтримку я можу дати тут і зараз. Тому адмініструю чати підтримки вагітних, годуючих мам у WhatsApp. Тому я пишу статті, тому що їх знаходять ті, хто шукає! Кому потрібна інформація саме зараз.
Спокійного вам батьківства! Не оглядаючись на інших. З миром в душі. Коли слухаєте своє серце, воно не обдурить.
Автор:Олена Лучина, консультант з грудного вигодовування
Моя дитина
За матеріалами
