Виявляється, традиція ставити дитину в кут тягнеться ще з часів Стародавньої Русі. Наші предки були впевнені, що в самому темному кутку хати живе справжній господар будинку — домовик. Ось до нього-то і відправляли малюка, кажучи сучасною мовою, на «виховну бесіду».

Звичайно ж, сьогодні батьки навіть не згадують про домовиків, але все одно частенько вдаються до випробуваного часом покарання. І, як з’ясовується, дуже навіть дарма. На думку психологів, є 4 вагомі причини, за якими не можна ставити дитину в кут.

Не факт, що, постоявши в кутку, дитина стане більш слухняною

Дуже часто дитина пустує або поводиться надто шумно тільки тому, що вона … дитина. І малюк не розуміє, чому мама або тато сердяться і карають його. Адже він просто бігав по кімнаті та гудів, як літачок, або стрибав по стільцях, як мавпочка тому, що тільки на днях був в зоопарку.

Тому, якщо вся вина малюка тільки в тому, що його поведінка не сподобалася батькам, то скільки б не стояв малюк в кутку — проблему це не вирішить.

Читайте також: 9 принципів покарання, які не завдадуть шкоди самооцінці дитини

Поставивши дитину в кут, батьки зізнаються у своїй безпорадності

Дійсно, навіщо витрачати свій дорогоцінний час на бесіду з малюком і в черговий раз пояснювати йому, чому не можна пустувати. Набагато простіше сказати сердитим голосом: «А ну марш в кут!» і знову спокійно зайнятися своїми справами.

Але, не розуміючи причину покарання, дитина ніколи не зробить правильні висновки й буде пустувати знову і знову. І рано чи пізно стояння в кутку здасться батькам неефективним, і вони перейдуть до наступного етапу — шльопань по попі й інших тілесних покарань.

Стояння в кутку принижує гідність дитини

Багато батьків упевнені, що стоячи в кутку малюк розмірковує «про свою погану поведінку». Як би не так!

Насправді покарана дитина думає лише про те, як несправедливо поступили мама або тато і складає нові витівки.

Крім того, на думку психологів, самотнє стояння в кутку, та ще носом в стіну, принижує гідність дитини. І в майбутньому малюк, якого часто карали таким способом, виросте невпевненим в собі, з низькою самооцінкою або, навпаки, здатним на неадекватні зухвалі вчинки.

Дитина буде думати, що батьки її не люблять

Дивно, але, коли дорослі члени сім’ї роблять не найкращі вчинки, нікому не приходить в голову сказати: «А знаєш, постій-но ти в кутку, подумай про свою поведінку». А ось стосовно дитини, яка ще занадто мала, щоб розуміти, що добре, а що погано, таке покарання застосовується часто-густо.

Тому, покарана дитина обов’язково подумає: «Мама мене не любить» або, ще гірше «Я мамі не потрібен». А, як відомо, навіть невеликі душевні травми, отримані в дитинстві, виростають у великі комплекси у дорослих.

Ось чому до дитини, навіть найменшої, потрібно ставитися з повагою і будувати з нею довірчі стосунки. Тоді й потреба в такому древньому спосіб покарання, як кут, відпаде сама собою.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів