Інструкція для мам, які хочуть, щоб чоловік не просто допомагав їм з дитиною, а й був рівноправним батьком.
Мрія кожної жінки — розділяти зі батьком своїх дітей радості й тяготи батьківства. І деякі чоловіки дійсно з самого народження малюка активно беруть участь в догляді за ним. Але найчастіше буває не так, і з якихось причин чоловік відстороняється від батьківських справ.
Що це за причини і як допомогти молодому батькові увійти в нову для себе роль, розповіла Світлана Смірнова — педагог-психолог, автор книги «Інтегративна Кінезіологія. Зняття навчального та робочого стресу», учасник проекту «Батьківський університет».
Чотири причини, чому чоловік не включається в виховання своєї дитини
«Чоловіки краще бачать причину ситуації, що виникла, без зайвих емоцій вникають в механізм алгоритмів, можуть діяти методично і спокійно», – вважає Світлана Смирнова.
Тобто у чоловіків більш прикладний підхід до виховання: «Що я повинен робити, в чому полягає моя допомога?»
Жінки ж часто чекають, що чоловіки будуть інтуїтивно зчитувати стан дитини, емоційно підлаштовуватися, ловити ефемерні натяки.
В результаті зароджується конфлікт: чоловік думає, що він некомпетентний, і автоматично відходить від виховання, щоб уникнути осуду з боку жінки.
Ще одна поширена причина, по якій батько не бере ніякої участі у вихованні дітей, — недовіра з боку дружини.
«Мами, які люблять все контролювати, усувають батька від виховання дитини, тому що чоловік, на їхню думку, не вписується в якийсь шаблон і дуже дивно спілкується з дітьми, робить все не так», – розповідає Світлана.
Тому, жінка з самого початку прагне звести комунікацію тата і малюка до мінімуму.
В результаті відбувається поділ функцій: чоловік утримує сім’ю, жінка займається вихованням. Роль тата відсувається на другий план.
Третя причина роз’єднаності — батько відсторонюється від малюка, тому що не розуміє, як спілкуватися з ним. Він думає: «Ось син / дочка підросте, тоді вже нам буде з ним / нею про що поговорити».
Якщо у глави сім’ї був жорсткий авторитарний батько, він взагалі може не розуміти, як спілкуватися зі своєю дитиною — бути таким же тираном точно не хочеться, але як себе поводити інакше і як налагодити контакт з дитиною — незрозуміло. У цьому випадку батько усувається, щоб не нашкодити.
Виглядає це так, ніби йому все одно, але якщо копнути глибше, то, швидше за все, виявиться страх зробити щось не так.
І тут дуже важлива підтримка жінки, яка може підбадьорювати та допомагати: «Все добре, ти справляєшся, у нас все вийде!»
Як чоловік може брати участь у вихованні дитини: від народження до повноліття
Від народження до 1,5 років
На цьому етапі у малюка формується структура потреби. Він починає відчувати, чого йому хочеться, отримувати зворотний зв’язок від батьків, задовольняти свої потреби. У цей період діти знаходяться в злитті з мамою або з тим, хто поруч.
Якщо у віці до 1,5 років батьки зробили все правильно, то дитина надалі зазнає базову довіру до світу, вміє висловлювати свої бажання і відчуття, має теплий контакт з батьками.
Завдання близьких на цьому етапі — задовольняти потреби дитини, бути в чуйному зв’язку з нею.
Що може тато? Підтримувати маму, бути в контакті з малюком. Відпускати маму погуляти з подругами, сходити на манікюр, зробити свої справи. Адже тато може майже все: купати, годувати, переодягати дитину, всіляко взаємодіяти з нею. Ну а жінці важливо відпочивати — втомлена мати передає свій стан дитині.
«Ставтеся спокійно і з гумором до того, що чоловік не так надів на дитину підгузок. Всі навички, як відомо, напрацьовуються з часом. Намагайтеся більше довіряти татові дитини. Батьки втягуються в цю діяльність і починають відчувати власну важливість», – підкреслює Світлана.
Від 8 місяців до 2,5 років
На цьому етапі у малюка формується структура автономії. Дитина досліджує світ, пробує все на зуб, спочатку повзає, потім стає на ноги, починає ходити.
Завдання батьків — забезпечити дитині можливість досліджувати світ, втішати та допомагати в разі невдачі. У цьому віці дитині закладається основа для формування впевненості в собі: «Я щось задумав і реалізую це».
Що може тато? Спокійно реагувати на поведінку малюка, виставляти невеликі кордони, бути в контакті з ним.
Якщо небезпека об’єктивна, наприклад дитина хоче лизнути розетку, важливо спокійно говорити, що цього робити не можна.
Треба підійти, проконтролювати ситуацію, переключити малюка на іншу діяльність (в цьому віці малюки легко відволікаються).
«Багато мам живуть з установкою, що дитині потрібно приділяти весь свій час. Але це не так. І тата в цьому плані більш мудрі. Дитині потрібно вчитися бути автономною, займатися своїми справами без супроводу дорослих. Тато встане і втішить, якщо щось піде не так. Малюкові в цьому віці важливо отримати свій досвід взаємодії зі світом », – уточнює Світлана.
Від 2,5 до 4,5 років
У цей період формується структура волі. Дитина перевіряє, де закінчується вплив батьків. Малюк закочує істерики, не хоче йти спати вчасно, саботує похід в дитячий сад, всіляко перевіряє рамки дозволеного.
Завдання батьків — встановлення ієрархії, розстановка кордонів. Важливо дати зрозуміти дитині, що ви її чуєте, бачите, розумієте і поважаєте, але провідна роль відведена саме вам. Від дорослих потрібно більш жорстка і чітка позиція, прояснення правил.
А ще важливо навчити дитину того, як поводитися зі злістю. І тут знову потрібна увага тата.
Що може тато? Встановлювати чітку ієрархію. Бути в контакті з дитиною, грати.
Від 4,5 до 6,5 років
У дитини починає формуватися освоєння ролей, структура любові та сексуальності. Провідна діяльність — гра. Під час ігор діти приміряють на себе майбутні соціальні ролі дорослих. Дівчата грають мам і бабусь, надягають сукні з рюшами й хочуть виглядати привабливо. Хлопчики люблять грати в супергероїв, богатирів і воїнів.
До речі, мами не завжди витримують чоловічу енергію в такій концентрації — сини починають битися, бігати по квартирі з іграшковими мечами та пістолетами.
А ось тата ставляться до цього спокійно і готові битися на мечах з сином і ганяти разом у футбол.
Завдання батьків — грати, радіти разом з дитиною, підтримувати формування чоловічих і жіночих ролей.
Що може тато? Підтримувати інтерес до «буйних» ігор у хлопчиків, захоплюватися красою дівчаток і хвалити їх за прояв господарських навичок, частіше обіймати.
«Для дитини повага, підтримка і любов з боку тата важливі не менше, ніж мамина турбота. Але при цьому не треба вимагати від тата, щоб він був з дітьми 24/7. Він теж повинен відпочивати. Точно так само, як і мамі, йому складно бути в контакті з дітьми безперервно», – уточнює експерт.
Від 6,5 до 10-11 років
У цей час формуються структура думок, інтерес до навчальної діяльності, радість від відчуття власної вмілості. Дитина вчиться формулювати думки, висловлювати їх, реагувати на коментарі співрозмовника.
Дітям стає цікаво опановувати навичками, в цей період їм важлива думка дорослих, особливо тата.
Завдання батьків — стати «тренером».
Читайте також: Не допомагати мамі, а бути татом: Як позбутися від культури нерівності. Що таке насправді “міцна сім’я”
Ставити завдання, відзначати досягнення, розбирати проблеми, підтримувати та допомагати в тому, що складно виконати. Грамотно підказувати, але не робити все за дитину.
Що може тато? Регулярно відзначати досягнення, розбирати недоліки. З хлопчиками займатися чоловічими справами. А з дівчатками встановлювати теплий контакт — дізнаватися їхню думку, уважно слухати, давати поради.
Взагалі, з семи років хлопчики переходять на територію батька. У них з’являється потреба в повазі з боку тата. У цьому віці їм хочеться розділяти його інтереси: ходити удвох на риболовлю, щось створювати або лагодити, дивитися футбол … А ось для дівчаток важливіше просто душевні розмови з батьком.
Від 10-11 до 17 років
Формується розуміння себе, відбувається сепарація від батьків. Провідна діяльність — спілкування. Діти ставлять під сумнів все те, що дізналися до цього, шукають свій шлях.
Завдання батьків — освоїти позицію друга та обмінюватися думкою на рівних. Тримати кордони та рамки.
«Коли дитині від 11 до 17 років, батькам доводиться освоювати відразу два стільці: менеджера — того, хто пильнує виконання важливих правил — і друга», – вважає Світлана.
Якщо батько виступає в ролі друга, повчальність не потрібна, тут дорослий і підліток спілкуються на рівних.
Що може тато? Цікавитися життям дитини, розповідати про себе, підтримувати підлітка в професійних і життєвих інтересах.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
