Журналіст і мама двох дітей Наталія Шмакова, розповідає про те, як уникнути ревнощів старшої дитини після народження другого малюка. Добрі й прості поради — в нашому матеріалі.

Знайомство на нейтральній території

Я тільки що народила дочку, про яку давно мріяла і яку загадала собі на минулий день народження. Я по-справжньому щаслива і мрію скоріше виписатися з пологового будинку. Але водночас думки про швидку виписку змушують мене нервувати. Адже вдома на мене чекає не тільки люблячий чоловік, але і син, якому тільки-но виповнилося чотири.

Саме про моє маля, який з народженням сестри автоматично перейшов на новий рівень, ставши, з незалежних від нього причин, старшим братом, я турбуюся найбільше. Як він сприйме появу нового члена сім’ї? Чи не буде він переживати й ревнувати? Як швидко він адаптується до нового статусу?

Прочитавши достатню кількість статей на цю тему, я зрозуміла, що немає якогось загального і єдино правильного рецепту, який би дозволив раз і назавжди розв’язувати питання дитячих ревнощів в кожному конкретному випадку. Дуже багато залежить від характеру старшої дитини, відносин всередині родини, від статі дітей і різниці у віці між ними. Проте, існує певний алгоритм, який допоможе батькам і старшій дитині пережити важливі зміни в житті.

Ще перебуваючи в пологовому будинку, я стала думати, варто чи ні привозити сина на виписку. Мама і чоловік вважали, що це зайве. Більш того, вони запропонували залишити дитину на дачі, де він в той момент перебував, і познайомити його з новонародженою трохи пізніше. Наша чотирирічна дитина ніколи не просила собі братика або сестричку, а до мого вагітного живота ставився зі стриманим інтересом. Однак зваживши всі «за» і «проти», я вирішила, що найкращим варіантом все ж буде знайомство старшого з малятком на нейтральній території й наполягла, щоб сина привезли на виписку.

У пологовий будинок вони приїхали разом. В руках у моїх чоловіків було по букету: у тепер уже двічі батька для мене, у сина для сестрички. Як пізніше розповів чоловік, квіти вони вибирали разом і таким чином він хотів показати старшому, що маленька дівчинка — це новий член родини, якого треба любити й піклуватися.

Знайомство відбулося. На щастя, старший брат з першої ж хвилини зрозумів всю важливість і урочистість того, що відбувається і дуже хвилювався, боячись, що малятку може щось не сподобається.

Сестра — головний подарунок

Поширена думка, що для того, щоб уникнути ревнощів, старшій дитині треба щось подарувати від щойно народженого брата або сестри. Ми вирішили не робити цього, тому що вважали, що це недоречно і не варто намагатися таким чином задобрювати сина. Навпаки, ми хотіли, щоб він сприймав саме немовлятко як головний подарунок, адже в майбутньому сестра стане для нього найближчою людиною.

Вдома ми продовжили дотримуватися обраної лінії й постійно акцентували увагу сина на тому, як почесно бути старшим братом, як сестричка його любить, як важливо не ображати дитину і який він молодець, що показує їй хороший приклад своїм ставленням і поведінкою. Я не втомлююся кожен день хвалити його, коли він висловлює готовність допомогти, пропонуючи, наприклад, викинути памперс або розважає сестричку, коли та плаче.

Читайте також: Коли діти б’ються: 9 помилок батьків

Крім того, ми з чоловіком не забороняємо старшому купатися з малятком, дозволяємо, якщо він хоче, трохи потримати її на ручках, навіть якщо серце йде в п’яти, коли наш чотирирічка піднімає сестру. Природно, в ці хвилини ми завжди знаходимося поруч, але не заважаємо їм спілкуватися один з одним. Важливо не зупиняти старшого в такі моменти й утримуватися від надмірної опіки молодшої.

Уникнути ревнощів старшого нам допомагає і те, що з появою в будинку немовляти режим сина не змінився: ми як і раніше разом з ним читаємо перед сном книги, возимо його на заняття, граємо в машинки або валяємося на батьківському ліжку, якщо йому цього хочеться.

Тільки тепер все це ми робимо разом з сестричкою. При цьому ми намагаємося прислухатися до бажань нашого першої дитини, і якщо він просить побути з ним наодинці, то завжди знаходимо таку можливість. Водночас його прагнення бути з сестрою ми всіляко заохочуємо і підтримуємо.

Будучи вагітною, я читала розповіді інших мам про те, як після народження другої дитини їхні старші діти, спостерігаючи за процесом годування, просили їм дати ту ж їжу, що їсть немовля, будь то грудне молоко або протерті яблуко.

Кілька разів і мій син намагався попити з пляшечки сестри, стежачи за моєю реакцією. Я не стала його лаяти за це, а спокійно запитала, чи смачно йому, додавши, що якщо він хоче, я можу і йому готувати те ж саме. Дитина вислухала і відмовилася від цієї пропозиції, пояснивши своє рішення тим, що «це їжа для малятка». Якби я заборонила йому так робити, це могло викликати зовсім іншу реакцію.

Старший — все ще маленький

За минулі, з моменту народження дочки, місяці я зрозуміла, що причина ревнощів завжди одна: дитина, якій раніше діставалася вся батьківська любов, виявляється в ситуації, коли її потрібно розділяти з новою, схожою на черв’яка, істотою, якої ще тиждень тому не було. Часом батьки, зайняті турботою про новонародженого, забувають про те, що їхні первістки, хоч і стали старшими, все ще маленькі діти, яким як і раніше потрібна увага в такому ж, а часом ще в більшому обсязі.

Найважливіше, що повинні робити мами й тата після народження другого малюка — зберігати здоровий клімат в родині, з однаковою ніжністю ставиться до всіх своїх дітей, не порівнювати їх, не обділяти увагою і турботою старшого, не заважати йому спілкуватися з молодшим і заохочувати будь-яке бажання допомогти з малюком.

Звичайно, ми тільки на початку шляху і в майбутньому напевно нам доведеться зіткнутися з проявами ревнощів як з боку старшої, так і молодшої дитини. Ну а поки материнське серце тане кожен раз, коли я бачу, з якою любов’ю моя п’ятимісячна дівчинка дивиться на свого брата і з якою ніжністю він цілує її й бере на руки.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів