У світі психології можна зустріти терміни «токсичні батьки», «токсичні подружжя» (чоловік або дружина), токсичні відносини. Але сьогодні мова піде про феномен «токсичних дітей».
- Так, діти — це невинні створіння, які народжуються, щоб стати продовженням роду, увібрати в себе все найкраще і примножити те, що є у батьків.
- Так, діти здатні на потужні, щирі та позитивно налаштовані на своїх батьків, емоції.
- Так, багатьох дітей батьки обожнюють.
Але, все перераховане вище НІЯК не скасовує наступного факту:
Багато дітей роблять життя батьків нестерпним. Як же це відбувається.
Варіант «”Психопат “— співзалежний партнер»
У ролі “психопата” — маленьке диво, якого так чекали й так багато в нього сподівалися вкласти. І це диво … виявилося зовсім не таким дивом.
Особливо починаючи з 3-4-річного віку, коли «диво» почало не тільки говорити, а й активно заявляти про себе, а ще вимагати, закочувати істерики та всіляко (і майстерно) маніпулювати почуттями батьків.
Диво, у якого ще не сформувалася совість. Чудо, від початку егоцентричне і готове докласти максимум зусиль, щоб отримати реалізацію своїх негайних бажань. Чудо досить жорстке і навіть жорстоке, коли мова йде про звичні та комфортні для себе варіанти власної ж поведінки.
Диво, готове воювати емоційно, довго та енергійно.
Найчастіше на гачок такої дитини потрапляє батько зі своїм вже «готовим» букетом травм розвитку, невротичною совістю і слабким типом нервової системи.
- Батько, який швидше відкупиться, уникне прямого конфлікту або сам же і буде виправдовувати своє чадо.
- Батько, який готовий на самопожертву. Батько, який в коржик розіб’ється, в струнку витягнеться, але постарається дати своїй дитині все те, чого у нього не було у власному дитинстві. Або навіть більше.
- Батько, не схильний до рефлексії та такий, що сприймає поради оточення щодо своєї дитини через призму власних когнітивних помилок, установок і затиснутих емоцій.
Варіант «Залежний — співзалежний партнер»
У ролі залежного виступає дитина. Зазвичай вже підросла. Часто майже підліток. Часто не найуспішніша в школі або у своєму соціальному середовищі.
Часто роздратована на своїх батьків, однокласників або вчителів. Часто тривожна до змін, складнощів і проблем. Та, хто бачить в навколишніх переважно недоліки та відчуває гостру самотність.
Дитина, яка інтуїтивно тягнеться до тих варіантів поведінки, які обіцяють просте, яскраве та інтенсивне задоволення.
Швидко звикає до ігор, паління, переїдання. І навіть алкоголю і наркотиків. Дитина без рефлексії, навичок і волі до змін.
У ролі співзалежних — батько, який пройшов жорстокий життєвий урок, під час якого був свідком залежності власних батьків.
- Алкоголізм, наркоманія, трудоголізм, сексоголізм і інші «чарівні» варіанти залежної поведінки. Життя, яке було наповнена страхом, намаганням догодити.
- Життя, в якому все залежало від того, в якому стані будуть батьки. Життя, в якому довелося відмовитися від дитинства занадто рано.
- Життя, в якому відмова від активного захисту своїх кордонів і від живих почуттів настали набагато раніше, ніж сформувалися життєві цінності й / або з’явилося вміння їх захищати.
А тепер питання. Знаєте, що пропонують психологи, коли мова йде про токсичні відносини між дорослими? Вони пропонують БІГТИ !!! А куди ви можете втекти від своїх власних дітей? НІКУДИ.
Читайте також: Діти, які приходять БРАТИ
І ось тут починається найстрашніше, що тільки може уявити співзалежний батько — муки. Муки безсилля. Муки провини. Муки роздратування. Потім знову ВИНА. Знову безпорадність. І так може тривати ДОВГО. Дуже довго.
Чи є тут ймовірність розриву порочного кола? Можливо і є. Адже має збігтися відразу кілька факторів.
Співзалежному батьку необхідно усвідомити себе, своє становище і зважитися на пошук допомоги.
Йому потрібно навчитися (саме навчитися) приймати допомогу. Навчитися бути досить сильним, щоб впливати на інших людей. Йому потрібно знайти помічника для своєї дитини. Який стане буфером між ним (батьком) і дитиною на той період, поки сам батько буде ставати сильнішим. Який допоможе дитині адаптуватися в житті з не самою виграшною (м’яко скажемо) стартовою позицією.
Ви бачите, скільки всього повинно збігтися, щоб ситуація вирішилася? Можливий тут сценарій, в якому батько просто механічно терпить, несе свою ношу і сподівається на те, що колись стане легше? Я думаю, ви знаєте відповідь і на цей питання.
Автор: Юлія Магомедова
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
