Зневага – жахливе відчуття для дитини, особливо якщо воно виходить від батьків, адже саме завдяки їм діти живуть. Діти багато в чому залежать від батьків, і коли в них з’являється улюбленець серед дітей, інші діти почуваються зневаженими.
Улюблена дитина може в майбутньому мати проблеми в романтичних стосунках через те, що відчуватиме, що ніхто не зможе полюбити її, так само як батьки.
В ідеальному світі батьки люблять усіх своїх дітей однаково. Відповідно, дитина формує здорові взаємини зі своїми братами й сестрами. Однак насправді часто ситуація розвивається всупереч нашим очікуванням. Нерідко трапляється, що в батьків бувають улюбленці серед дітей, і це стає серйозною проблемою.
Перш ніж шукати спосіб її розв’язати, батькам варто усвідомити різницю між індивідуально зорієнтованим поводженням із дітьми й тим, щоб віддавати комусь із дітей перевагу (словом – мати улюбленців). На перший погляд, обидва ці явища досить схожі, але насправді між ними є різниця. Якщо ви віддаєте перевагу комусь із дітей, це означає, що ви ставитеся до нього чи неї позитивно за будь-яких обставин. Індивідуальне поводження з дітьми означає, що ви ставитися до них по-різному через те, що кожен із них має свої особливі фізичні чи психічні потреби.
Розглядаючи випадки, коли батьки віддають перевагу комусь із дітей, потрібно враховувати такі чинники, як вік дітей, їх старшинство, особливості характеру й навіть стать. Усе це визначає поведінку батьків у ставленні до дітей. Навіть у дорослому віці люди можуть відчувати, що батьки неоднаково ставляться до них і до їхніх братів або сестер. Із-поміж причин можуть бути, наприклад, наявність у сім’ї рідних і прийомних дітей або питання освіти або кар’єри.
Усвідомлюючи різницю між наданням переваги котромусь із дітей та індивідуальним ставленням до кожної дитини, батьки зможуть легше впоратися із проблемою ставлення до дітей. Розгляньмо декілька способів її розв’язати.
Проаналізуйте ситуацію
Якщо вам здається, що ваші батьки більше люблять ваших брата чи сестру, ніж вас, перш ніж робити висновки, вивчіть ситуацію. Намагайтеся зрозуміти, чи справді вони віддають йому або їй перевагу.
Поведінка батьків може здаватися вам неприйнятною, але, можливо, вони люблять усіх своїх дітей однаково сильно. Може статися, що вони поводяться з вами по-різному через особливості ваших характерів. Вони часом і не підозрюють, що ви сприймаєте цю ситуацію інакше, будучи переконаними, що батьки люблять ваших брата або сестру більше, ніж вас. Тільки з’ясувавши ситуацію, переходьте до подальших дій.
Насамперед проаналізуйте власні вчинки
Перш ніж звинувачувати когось, потрібно проаналізувати свої вчинки. Ви можете згадати, що зробили помилку, а ваші батьки хотіли допомогти вам її усвідомити, тому й поводилися з вами інакше, ніж із вашими братами або сестрами. Спробуйте згадати все, що відбувалося раніше, і, коли зрозумієте причину батьківської поведінки, поговоріть із ними про це. Якщо ви не згадаєте нічого істотного, переходьте до наступного кроку.
Знайдіть аргументи на свою користь
Хай це здається неправильним, але потрібно усвідомлювати, що будь-яка розмова – тим більше на непросту тему родинних стосунків – повинна мати підґрунтя. Вам варто згадати випадки, коли ви почувалися покинутими або відчували, що вашим братам чи сестрам батьки приділяли більше уваги з тих чи інших причин. Це допоможе вам пояснити свою точку зору правильно й ефективно, а батькам – згадати цей випадок і зрозуміти, що вони помилялися.
Читайте також: Психологи пояснюють, які чинники перетворюють дітей у нарцисів
Спілкуйтеся
Непорозуміння може погіршити якість спілкування батьків та дітей і призвести до конфліктів. Навіть звичайнісінька нестача спілкування між членами сім’ї може завдати їм прикрощів. Тому потрібно говорити з батьками щоразу, коли ви відчуваєте несправедливість, а не розпалювати конкуренцію у ставленні до брата чи сестри. Скажіть батькам, що їхні вчинки завдають вам болю. Батьки можуть не усвідомлювати цього, поки ви самі про це не скажете.
Дотримуйтеся відповідної манери спілкування. Уникайте конфліктів і не пригадуйте старих образ. Говоріть тихим голосом, будьте чемними. Ваші жести мають відповідати ситуації й не бути різкими. Зрештою, ви говорите з вашими батьками й повинні виявляти повагу до них. Уникайте прямих звинувачень: це може завдати батькам болю. Якщо звинувачення виявляться хибними, це ще більше засмутить їх, а у вас викличе почуття провини на довгі роки.
Не втрачайте впевненості в собі
Відчуття зневаги – це не кінець світу. Цю проблему можна вирішити в сім’ї. Так, випадки, коли батьки віддають перевагу комусь із дітей, змушують інших почуватися менш важливими, і це перешкоджає їм досягти великих успіхів у житті. Але якщо ви будете дотримуватися наведених вище порад, вам швидко вдасться впоратися із цією проблемою.
Вірте в себе
Заради того, щоб довести свою цінність, ви можете почати докладати більше зусиль і намагатися досягти в житті більшого. Однак необхідно пам’ятати, що це не найкраща реакція на проблему, і цим ви можете собі зашкодити. Справжню любов не потрібно заслуговувати, вона дається людині як дар. Пишайтеся тим, що вже маєте, і не намагайтеся заслужити любов і визнання.
Створюйте гармонійні взаємини
Постарайтеся побудувати здорові взаємини з братом або сестрою. Не намагайтеся помститися за те, що батьки ставляться до вас по-різному. Зрозумійте, що брат або сестра теж страждають від такого ставлення батьків. Вони можуть стати внаслідок цього емоційно слабкими, а в майбутньому мати труднощі при формуванні близьких стосунків з іншою людиною. Частіше спілкуйтеся з ними: їм теж потрібно поговорити з кимось, щоб дати раду тиску, що виникає через особливу увагу й турботу батьків.
Важко повірити в те, що батьки можуть не однаково любити усіх своїх дітей. Але коли виникає така ситуація, вона зачіпає всіх членів сім’ї, зокрема, батьків. Дитина, до якої не ставляться належним чином, переживає травматичний досвід і відчуває себе приниженою, водночас улюбленцю бракує впевненості в собі, він не здатен самостійно приймати рішення, стає емоційно залежним. Крім того, між братами або сестрами виникає своєрідне суперництво. При цьому батьки не приділяють достатньо уваги іншій дитині, не можуть контролювати її емоційні реакції.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
