Шепіт
Ще під час роботи в школі я дала собі слово не підвищувати голос на учнів і взагалі на кого-небудь. Крик — прояв власної слабкості. Але діти, особливо маленькі, реагують на інтонацію більше, ніж на зміст промови. Як же достукатися до непосид без підвищених тонів? Перевірено: єдині ліки, які діють ефективніше, ніж крики (нехай вони навіть з найкращих спонукань), – це коли ви нахиляєтеся до вуха вашого малюка, встановивши перед цим зоровий контакт, і починаєте говорити — дуже тихо. Це вимагає від батьків високого самовладання. Зате дає вражаючі результати.
Можливо
Тому, що сказати традиційне «ні» – начебто зняти малюка з запобіжника. Заборона «в лоб» може спровокувати істерику, особливо, якщо дитина, яка чує «ні», голодна або просто втомилася. В якості альтернативи пропонуємо «можливо» – в усякому разі, це чесно. Це краще, ніж підливати масло у вогонь за допомогою нескінченних «Ні». Якщо діти запитують: «А ми підемо зараз на вулицю?», я спокійно повідомляю: «Можливо». І додаю: «Якщо приберете всі іграшки на полиці й швидко одягнетеся». Це допомагає мотивувати хлопців поводитися відповідним чином. І далі все просто: прибрали іграшки, одяглися — пішли на вулицю, не прибрали — не пішли. Важливо, щоб дорослі самі виконували свої зобов’язання. Слова «Подивимося» і «трохи пізніше» діють так само ефективно.
Вибач
Дорослі теж помиляються. Що вдіяти? Ми не боги. Ми готові перепрошувати перед родичами, друзями, колегами по роботі. І наші діти потребують ввічливості не менше ніж дорослі. Це моделює шанобливе ставлення до оточуючих. Дітям дуже потрібно бачити саме таке спілкування — хороший зразок задає формат поведінки в майбутньому, а ще допомагає зрозуміти, що ніхто в цьому світі не ідеальний, що, загалом, правда.
Стоп
Сигнал, який зупиняє дитину, перериває її дії, які ми хочемо припинити, і підказує, що робити замість цього. Якщо діти носяться по квартирі, марно читати нотації, досить вимовити «Стоп!» і дати інструмент: «Сядьте за столом і складіть пазл / побудуйте замок». Домовтеся з малюком заздалегідь, що «Стоп, гра!» діє на всіх без винятку при будь-яких обставинах: всі дії припиняються (якщо гра не за правилами, стає небезпечною, неприємною, занадто гучною …). Головне — не зловживати цим сильним інструментом, інакше він перестане бути ефективним.
Очі
Ми всі слухаємо уважніше, дивлячись в очі співрозмовнику. Коли я хочу бути впевненою в тому, що хлопці мене дійсно слухають і чують, я питаю: «Де очі?» Підказка: вимовляти це потрібно абсолютно спокійно, краще лагідно, з усмішкою або нейтрально, інакше діти просто не захочуть на вас дивитися. Кому ж захочеться зустрітися поглядом зі злою та верескливою людиною? А як тільки дитячі очі прикуті до вас, ви володієте дитячою увагою.
Вчимося
Якщо наша дитина робить помилку, на допомогу приходить фраза «Це нормально, нічого страшного — ми всі вчимося!». Вона ж стане в пригоді для захисту від косих поглядів, від людей, які з осудом дивляться на нас разом з дитиною. Зрештою, ми всі вчимося, включаючи й тих, хто свердлить нас поглядом.
Ти можеш!
Нагадуйте про це дитині, коли вона сумнівається у своїх силах. Невдача — це лише сигнал про те, що малюк доб’ється бажаного результату, якщо докладе трохи більше зусиль, потренується. Скажіть дітям, що ви знаєте, що вони можуть. І обов’язково відкрийте секрет: багато з того, що ви зараз самі робите з легкістю, колись зажадало від вас стільки ж старань.
Читайте також: Як говорити, щоб діти слухали
Будьте!
Коли діти ставлять питання, подаруйте їм свої очі та увагу. Коли малюки про щось розповідають, слухайте. Будьте зі своєю дитиною. Це так багато значить для маленької людини. Якось по дорозі додому з дитячого садка мій трирічний син, задаючи вже сто перше питання, зрозумів, що я відповідаю машинально «так-ні» (сили після робочого дня закінчились), а розмову мені все-таки хотілося підтримати. У підсумку я почула наполегливе: «Ну, мама, говори! Ти не говориш!». Діти відразу відчувають, наскільки ми занурені в розмову з ними.
Завжди!
Тож не дивно, що там, де діти, завжди гамірно і неспокійно! Трапляються істерики, прибираються подалі солодощі, скасовуються розваги. Але деякі речі залишаються недоторканними. І наша любов до дітей — в їх числі. Дуже важливо сказати їм про це. Особливо в ті дні, коли щось пішло не так, почуття виснажені, а сили закінчуються. Це частина вечірнього ритуалу перед сном. Я обіймаю сина і кажу йому: «Мама тебе дуже любить і завжди буде любити, що б не сталося». Дітям дуже важливо знати та чути, що наша любов до них беззаперечна і безумовна. Постійна. Завжди!
Смійтеся.
Багато речей, які нас як батьків дратують, швидше за все, не були б такими, якби ми просто могли посміятися над ними. Хороший сміх — чудова кнопка скидання, якщо хочете, вимикач.
Правда в тому, що ці 10 слів допомагають не тільки батькам, так що будьте сильнішими, долучайтесь до батьківського лексикону.
Автор Ірина Хмельницька
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
