Вік дитини 6 – 7 років – це час змін не тільки зовнішніх, а й внутрішніх: дитина стає більш усвідомленою і вже засвоїла норми моралі, вміє контролювати свої емоції і розуміє свої бажання.
У віці 6 – 7 років у дитини відбуваються значні зміни в її житті: з старшого дошкільника вона перетворюється в молодшого школяра, у зв’язку з чим її коло спілкування та інтересів змінюються. Більш того, діти в цьому віці стають досить відповідальними і вважають себе досить дорослими. А як правильно батькам спілкуватися зі своїм вже не малюком, але ще й не дорослою дитиною?
Відносини з однолітками
У віці 6 – 7 років друзі та ровесники стають для дитини більш важливими, ніж раніше. Вона прагне знайти собі коло друзів, часто наслідує хлопцям з двору і багато часу проводять в іграх з ними. Завдання батьків на цьому етапі підтримувати дитину, допомагати їй будувати відносини зі однолітками і дати можливість їй самій вибирати друзів.
Якщо ваша дитина конфліктує з кимось з однолітків, не лайте її за це. Краще її підтримати та дати ділову пораду, як вийти зі скрутної ситуації.
Не забувайте, що в цьому віці формується інтерес до протилежної статі. Тому потрібно дитині розповідати про призначення чоловіки й жінки, про сімейні цінності і як краще поводитися з тим, хто тобі подобається.
Спілкування з батьками
У зв’язку з тим, що в 6 – 7 років дитина більше часу хоче проводити в колі ровесників, то закономірно, що вона віддаляється від батьків. Не варто їй перешкоджати в цьому, бо все одно батьки для неї залишаються на першому місці. Якщо хочете, щоб дитина з вами проводила більше часу, придумуйте цікаві ігри та заняття і проводьте час разом з нею.
Багато батьків роблять помилку, коли не хочуть слухати дитячий лепет про те, як малюк провів день, про події її шкільного життя або життя в садочку, про друзів і переглянутих мультфільмах. Якщо не хочете втратити довіру своєї дитини та віддалитися від неї, то ні в якому разі так не робіть: намагайтеся виділити хоч 15 – 30 хвилин в день для спілкування з сином або дочкою. Навіть якщо ви дуже зайняті.
І завжди показуйте, що щоб не сталося, вона може на вас розраховувати в будь-яку хвилину. Це робить дитину впевненою в собі та позбавляє від багатьох психологічних проблем.
Розвиток дитини
Незабаром ваш малюк стане першокласником і його життя кардинально зміниться. Тоді йому доведеться багато часу займатися тим, що вимагають від нього дорослі, а не тим, чим хотілося б. Тому доцільно заздалегідь потроху привчати дитину до нових для нього видів діяльності, розвивати посидючість і увагу. При цьому не забувайте, що у дитини має залишатися час на ігри та ті справи, які цікаві особисто їй. А заняття під керівництвом дорослого повинні носити цілеспрямований, але водночас ігровий та цікавий характер. Таким чином, в грі буде продовжувати формуватися довільність і керованість поведінкою.
Читайте також: 24 поради батькам, які допоможуть розвинути інтелект і мислення дитини
Виховання відповідальності
Завершується пора дошкільного дитинства, на цьому етапі варто особливу увагу звернути на розвиток таких особистих якостей як відповідальність, почуття обов’язку і сумлінність. Для цього можна виділити 5 основних правил сімейного укладу:
1. Попереднє знання. Вседозволеність ні до чого доброго не приводить, тому дитина до 5 – 6 років повинна чітко засвоїти, що телевізор або комп’ютер можна включати тільки з дозволу батьків, речі не можна розкидати, ліжко після сну потрібно заправляти і так далі.
2. Домашні обов’язки. Уже в цьому віці дитина повинна мати свої, нехай і не складні, але домашні обов’язки. Наприклад, прибрати зі столу за собою тарілку, навести порядок на своїй книжковій полиці, витерти пил на меблях.
3. Результати роботи. Якщо ви доручили дитині якусь справу, то вона зобов’язана виконати її до кінця. Якщо зроблено неправильно, вона повинна не боятися переробляти та виправляти свої помилки. І не забувайте хвалити її після закінчення роботи.
4. Можливість вибору. У дитини повинна бути можливість вибирати не тільки дії, а й наслідки своїх вчинків. Наприклад, чи ми зараз разом прибираємо квартиру і раніше йдемо гуляти, або ти чекаєш, поки я приберуся, але тоді у нас на прогулянку залишиться набагато менше часу.
5. Ваша реакція на погану поведінку дитини повинна бути недовгою. Якщо дитина зробила щось не так, ви повинні один раз їй коротко пояснити недозволенне подібної поведінки, допомогти усунути наслідки цього і більше не нагадувати про проступок.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
