Самостійність — якість особистості, завдяки якій людина може сама ставити перед собою цілі та завдання, продумувати формат їхнього виконання, брати на себе відповідальність за діяльність і наслідки, а також частіше приймає нетрадиційні рішення.

Для позначення хто ж така самостійна дитина, можна ввести критерії або ознаки самостійності:

  • дитина починає проявляти ініціативу;
  • творчо вирішує різні завдання;
  • починає відчувати власну відповідальність за досягнення поставлених цілей;
  • проявляє велику наполегливість;
  • контролює та оцінює власні дії.

Вікові особливості при формуванні самостійності:

Перш ніж перейти до прочитання цієї таблиці, прохання врахувати, це не непорушні правила, і вік вказано приблизно. Ставтеся до своєї дитини з індивідуальним підходом. Відштовхуючись від цієї інформації, ви зможете припустити, як діяти.

До кінця 1 року.

Дитина вже здатна робити самостійні дії (сідає, бере іграшку і. т.д.)

2 – 3 роки.

Починає розвиватися ініціатива, але разом з тим, дитина наслідує дорослого. Важливо дати дитині відчути задоволення від самостійного виконаної дії. Цей період називають кризою 3 років. З’являється відома фраза: «Я сама» і тут важливо заохочувати самостійність дитини, безумовно не забуваючи про безпеку.

3 – 4 роки.

З’являється усвідомлення своєї значущості при виконанні самостійних дій.

4 – 5 років.

Самостійними діями, стають ті дії, які доведені до автоматизму і всі завдання вирішуються звичним способом.

5 – 6 років.

Стійкий характер самостійності + з’являється творча складова і знову зростає ініціативність.

6 – 10 років.

Ключові діяльності: навчальна та ігрова.

Навчальна діяльність: потреба мислити самостійно, знаходити способи рішень для нової ситуації, ставити перед собою завдання і шукати підхід до їх вирішення.

Ігрова діяльність: Відпрацювання самостійності в сюжетно-рольових іграх, вміння вживатися в роль, приймати рішення виходячи з цієї ролі, вміння контролювати гру і свої вчинки в ній.

10-12 років.

Початок підліткового віку, з’являється опір турботі та ніжності з боку батьків, виявляє непослух і активно відділяється від батьків. Необхідно терпляче проявляти увагу, участь, обговорювати початок дорослішання.

12-14 років.

Активна фаза боротьби за незалежність, намагається окремо проводити час, закривається в кімнаті, не розповідає про своє життя, на запитання відповідає коротко, часто піднімає питання про свої права, може не контролювати свою промову. Важливо знаходити рівновагу між правами та обов’язками в обговоренні, емоційно не реагувати на емоційні спалахи підлітка, відокремлювати реальні почуття від того, що він вам говорить в пориві конфліктів. Залишатися дорослим.

14-16 років.

Апогей незалежності, авторитетними людьми стають однолітки або інші дорослі. Свою думку або думку авторитетної людини ставить на чільне місце, не прислуховується до слів батьків. На жаль вважає, що саме з ним нічого не трапиться. Важливо в цей період зважати на думку підлітка (інакше він не навчиться зважати на вашу), підтримувати його і не нав’язувати своє бачення ситуації. Не забувайте говорити з позиції «Я», про те, що ви відчуваєте, а не те, як він робить погано. Марно забороняти спілкуватися з друзями, які вас не влаштовують, це буде викликати тільки негатив і заперечення.

16-18 років.

Вихід з підліткової кризи, «повернення до себе». Починає прислухаються до думки батьків, звертатися за допомогою, переймають від батьків те, що на їх погляд здається важливим і готові перейняти риси і якості батьків.

У цьому віці необхідно бути акуратним, підліток це той самий дорослий, який вже усвідомив, що дорослішає, але ще не подорослішав. Необхідно підтримати підлітка в його починаннях, завищувати оцінку його успіхів, надати йому право брати на себе відповідальність за свої вчинки, за своє життя, послабити контроль.

Трохи торкнуся ще однієї, не мало важливої теми, для формування самостійності, це термін Зона Найближчого Розвитку. ЗНР — такий термін ввів Лев Семенович Виготський. Про що він, якщо про головне, то про те, що дитина може робити самостійно, але з малою часткою вашої допомоги. Є рівень актуального розвитку — це наше сьогодення, є зона найближчого розвитку — це наше завтра. Розвиваючи навички, самостійності, пам’ятайте про те, що ваша дитина зможе зробити на базі того, що вже вміє.

Читайте також: Нотатки однієї мами. Як зробити дітей самостійними

Як ви можете сформувати самостійність у вашої дитини:

  • Заохочуйте ініціативу.
  • Дочекайтеся прохання про допомогу.
  • Зменшіть контроль.
  • Дайте дитині робити ті речі та дії, які вона вже вміє.
  • Дозвольте їй робити вибір самій.
  • Закріпіть домашні обов’язки.
  • Хваліть, не загострюйте увагу на помилках.
  • Дозвольте дитині знаходити собі заняття самій.
  • Подавайте приклад.

Ваша дитина — це людина, і те, як ви будете взаємодіяти з нею зараз, створить грунт для її взаємодії з людьми в майбутньому.

Валерія Маслова

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів