Давайте будемо досить сміливими, щоб визнати – ми теж не ідеальні. Теж сердимося, дратуємося і грубим в певних ситуаціях.
Мій милий, ласкавий, доброзичливий малюк. Я так люблю його і часто не можу натішитися. Але сьогодні цей хлопчик вирішив показати свою “темну” сторону. І його жахлива поведінка, якщо чесно, сильно засмутила мене. Я, як завжди, намагалася зберігати спокій, не брати все близько до серця і поводитися як мудра доросла людина, але…
Я всього лише людина.
Тому, я не змогла утримати себе в руках. Кожною фразою, жестом, словом і ділом ця дитина поступово перетворювала мене в злу і вкрай роздратовану мати. Дуже неправильно з мого боку, я знаю, але зараз не про це, повернемося до сина.
Він сидів “надутий” на дивані, а я стояла поруч і спостерігала за ним, задаючись при цьому питанням: що я роблю не так, за що мені все це. Я ж вкладаю все своє серце і душу у виховання своїх дітей, щоб вони виросли добрими людьми. Але цей хлопчик чомусь вирішив, що може грубіянити мені, і його поведінка сильно поранила моє серце.
Не минуло й п’яти хвилин після нападу істерики: я помітила, що синок “втиснувся” в диван і міцно спить.
Друзі, він просто втомився, розумієте?
Я відразу зрозуміла, що поводилася неправильно, як мати, тому що мій син не поганий, злий або невихований – він просто втомився.
Тепер моє завдання – навчити його бути більш усвідомленим і вміти визнавати свою втому, замість того щоб грубити старшим. Прийде час, і я навчу його цього, але поки я думаю ось про що…
- Вгадайте, хто стає страшно дратівливим, коли втомлюється?
- Або відчуває голод?
- Або спеку або холод?
- Або опиняється в стресовій ситуації?
Так, ви правильно зрозуміли, це я. І я – доросла людина.
Ось чому ми, батьки, повинні розуміти й пам’ятати, що наші діти теж переживають іноді
погані моменти.
Читайте також: Якщо малюк зайнятий – не чіпай його! Головний секрет щасливих дитини та мами
Як і ви, і я. Давайте будемо досить сміливими, щоб визнати – ми теж не ідеальні. Теж сердимося, дратуємося і грубимо в певних ситуаціях. Не забувайте, що хоч ваші діти маленькі, вони теж люди.
Їх погана поведінка не є навмисними спробами нас розізлити, допекти, засмутити. Вони не хочуть нам зла. Можливо, вони в цей момент просто хочуть спати. Так що накрийте їх ковдрою і дозвольте відпочити.
Поговорити на серйозні теми ви встигнете пізніше, коли вони будуть готові до цього.
Але спершу проявімо розуміння і дозволимо їм просто бути людьми.
Моя дитина
За матеріалами
