Кейті Вестенберг, мати чотирьох дітей і блогер, дає кілька цінних порад про те, на що нам, як батькам, слід звернути увагу, якщо ми хочемо виховати дітей, які не будуть пасувати перед труднощами.

Почалася історія з того, що мій молодший син вчився їздити на велосипеді без додаткових коліс. Я бігала за ним по дворі, підтримуючи за сідло. Бігала я досить довго, поки не повернувся з роботи мій чоловік, не зайняв моє місце і не відпустив велосипед: наш хлопчик поїхав відразу ж. Я задумалася: скільки часу я пробігала б за ним? Мені було легше пихкати, притримуючи сідло, ніж побачити, як він, не дай Боже, вдариться. Але ж життя повне труднощів. Як виховувати дітей, щоб вони долали їх самостійно?

Дозвольте їм помилятися

Наш дім — тренувальна база для майбутнього дітей. І для вашого майбутнього. Тут діти отримують безумовну любов, тут ніхто не повинен їх лаяти за помилки, за те, що щось не виходить, тут вони можуть навчитися терпіти забиті коліна і пробувати знову і знову. Я схильна довго «тримати велосипед», але ж у дорослому житті ніхто для моїх дітей цього робити не буде. Нехай діти навчаться тому, що у їх дій — є наслідки, що потрібно пробачати, а якщо впадеш — встати й пробувати ще і ще.

Озбройте їх

Нещодавно моя дочка записалася на двотижневі курси з плавання — нове заняття для неї. Хоча їй було страшно, але перший тиждень вона проходила успішно: їй вдалося перебороти свої страхи й до вихідних вона вже веселилася в воді. А після вона знову стала боятися і не хотіла повертатися на курси. Страх — реальний, навіть якщо іншим здається, що боятися нема чого. Применшувати чийсь страх марно. Потрібно навчити дітей, як боротися зі страхом — ось правильна стратегія.

Говоріть правду

Не соромтеся говорити, що робити багато речей у житті — важко. Так і говоріть: навчитися плавати — важко, навчитися їздити на велосипеді — важко, утримувати будинок в порядку — важко, математика — важко. Але це не означає, що ми нічого цього не робимо. У міру того, як мої діти ростуть, я все частіше говорю з ними про труднощі в житті, тому, що вони не зникають нікуди. Ми говоримо про роботу, на яку ходять дорослі, про те, що потрібно платити податки та оплачувати рахунки, про те, що іноді люди поводяться нечесно і не по-доброму стосовно нас. І люди навколо теж можуть допомогти в цьому. Чесна розмова підготує дітей до думки про те, що труднощі — це частина життя.

Читайте також: Виховайте в дитині ПЕРЕМОЖЦЯ! Про підтримку і настанови для школярів

Тренуйте їх

Сприяти вихованню наполегливості та стійкості повинна вся сім’я. Регулярно виводьте дітей з із зони комфорту: вчіть, як звернутися з проханням до стороннього (до продавця в магазині, наприклад), як вибачитися, як допомагати іншим. Це багатьом, навіть дорослим, дається нелегко. Тому, ставте дітей в такі умови навмисно, вводьте їх в нові контексти спілкування, при цьому вони повинні бачити, як ви самі з цим справляєтеся. Вдома привчати робити важкі речі теж необхідно: ми, як батьки, багато робимо самі, тому, що так швидше і якісніше, але дещо діти можуть спокійно робити: складати свій одяг, мити посуд, підмітати подвір’я. Завдання повинні відповідати віку. Деякі батьки дають дітям гроші за виконання хатньої роботи. Можна і так, але, я вважаю, що платити потрібно тільки за добре зроблену роботу.

Без потурання

Якось раз мій чоловік перед відходом на роботу сказав мені: «Я говорив вчора з Тайлером про відповідальність і сказав, що він повинен зробити свою частину роботи по дому до мого повернення. Будь ласка, не нагадуй йому про це». Мені було невимовно важко. Дев’ята ранку — доручення не виконано. Одинадцята ранку — не виконано. Мені було дуже важко не нагадати синові. На щастя, я стрималася, а він приблизно в останній момент перед приходом батька все зробив. Але так виходить не завжди. І все ж, привчати дітей до виконання складних справ необхідно.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів