Правильне сприйняття критики – важливе вміння для майбутнього активної успішної дорослої людини. Першопрохідців, а саме такою цілком може стати впевнена в собі дитина, що вміє мислити, завжди критикують. А тому, така навичка абсолютно необхідна і закладається вона з дитинства.

Що робити, як допомагати?

1. Спочатку навчіть дитину відрізняти конструктивну критику від порожніх і принизливих образ.

– “Я б в 100 разів краще зробила”,
– “Тільки ти міг таке придумати” (уїдливо),
– “Це взагалі нікому не буде цікаво, це точно”.

– “Початок доповіді дуже захопливий, а в кінці мені трохи не вистачило таких самих цікавих прикладів”,
– “Мені сподобався ваш танець. Здається що якби трохи змінити костюми, то стало б ще крутіше”,
– “Ти відмінно впорався в цій роботою. Якщо хочеш наступного разу зробити ще краще, то старайся не поспішати та зверни увагу на почерк”.

Є різниця?

Перші три висловлювання ні про що. А точніше про їхніх господарів. Почерпнути для себе з них нічого, а ось злість, роздратування, смуток і сумніви в собі вони викликають.

Такі висловлювання в сміття!

Можете навіть придумати разом з дитиною спеціальний кошик для сміття, куди можна складати, реально на листочку чи в уяві, такі ситуації.

Останні три висловлювання зовсім інші, вірно? З них можна отримати користь для себе і своєї справи, поліпшити свої роботи. Такі висловлювання потрібно розбирати та вирішувати, чи дійсно ці підказки цінні й стануть в пригоді для вас зараз.

Читайте також: «У мене не вийде»: Як допомогти дитині перемогти внутрішнього критика

2. Вислуховувати критичні зауваження, скільки б користі вони в собі не несли, навряд чи подобається хоч дитині, хоч дорослому.

Учіть дитину справлятися з емоціями, не заганяти їх вглиб, не дозволяти їм впливати на роботи-проекти та відносини. І навіть, намагатися з вдячністю ставитися до них, і навіть, самим напрошуватися на думки інших дітей і дорослих, за допомогою яких дитина зможе в чомусь ставати ще крутішою і покращувати свою діяльність.

Згодом це ще й накопичиться більшою силою і впевненістю в собі.

– Показувати все це краще на власному прикладі. Самі знаєте, що вчити дитину одному, а самому чинити інакше – не працює. Діти навчаються багато чому наслідуючи нас.

– Тактовно і спокійно розбирайте дитячі актуальні ситуації, просто пояснюючи на конкретних прикладах, що сталося, що відчувала дитина, як вона впоралася / не впоралася зі своїми почуттями, як це вплинуло на її справу?

Бути послідовним важливо, але не будьте нудотними та негнучкими. Іноді дитині зовсім не хочеться розбирати якусь ситуацію і ставати кращою!

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів