Навчальний рік в самому розпалі, і багато батьків вже встигли втомитися. Адже, крім професійних справ і домашніх клопотів більшість дорослих бере на себе шкільні обов’язки своїх дітей, і це неабияк втомлює. Як зробити так, щоб передати навчання в руки школяра і перестати його постійно контролювати? Про це — в нашій статті.

Часто батьки чекають закінчення навчального року навіть з більшим нетерпінням, ніж їхні діти. Ми впевнені, що цього можна уникнути. Ми знайшли відповіді на запитання, як полегшити шкільні будні.

1. Не робіть домашнє завдання за дитину

Батькам не варто брати на себе відповідальність за навчання дитини. У 7 років звичку вчитися набагато простіше сформувати, ніж в 12. Роль батьків зводиться до того, щоб спрямувати і підтримувати, за необхідності — допомагати дитині розбиратися в складному, але ні в якому разі не робити все замість неї. Покажіть синові чи дочці, як складати портфель, як заповнювати щоденник, в якій послідовності виконувати домашні завдання, і станьте збоку.

Якщо ви перевіряєте завдання і знайшли помилку — запропонуйте дитині самій знайти і виправити її, але не давайте готових рішень. Перевірку поступово можна довести лише до виконання завдань: якщо дали 4 вправи – 4 і повинні бути зроблені. З таким підходом дитина буде припускатися помилок, але тільки так і сформується її відповідальність. Це зробить дитячу успішність реальною, а не штучною.

2. Навчіть дитину вчитися

Перші домашні завдання можуть викликати у дитини розгубленість: з чого почати? Батькам важливо навчити дитину, як правильно виконувати задане додому. Поясніть, чому потрібно робити речі в певному порядку, повторіть всю послідовність дій вголос, можна навіть написати і розмістити над письмовим столом невелику пам’ятку.

Після цього залишиться зробити лише всі дії по кроках. Зверніть увагу, щоб вправа була виконана повністю. Навчіть дитину користуватися довідковою літературою, енциклопедіями. Це частіше набагато кращий помічник, ніж Інтернет: так легше знайти інформацію і не відволікатися на дрібниці.

3. Правильно організуйте робочий простір

Місце, де займається дитина, сильно впливає на її продуктивність. Організуйте робочу зону так, щоб у дитини було достатньо освітлення, все необхідне можна було легко дістати, заберіть все зайве, щоб не відволікатися. Згрупуйте книги, зошити, матеріали, посібники — так знайти потрібну інформацію буде легше. Якщо в сім’ї є брати і сестри — зробіть так, щоб вони не заважали школяреві зосередитися під час виконання завдань.

4. Навчіть дитину відчувати час

Діти часто не відчувають часу: не знають, скільки минуло, а скільки ще залишилося. Вирішити цю проблему можна за допомогою звичайного будильника або пісочного годинника. Для початку спробуйте вирахувати разом з дитиною, скільки хвилин у неї займають повсякденні справи: подивитися мультфільм, поїсти, зробити порядок в кімнаті, виконати домашнє завдання з математики. Ви можете пояснити дитині, що уроки займуть стільки ж часу, як, наприклад, прогулянка з собакою.

Перед початком виконання завдань поставте будильник. Це налаштує дитину на роботу, допоможе їй не затягувати процес: чим більше часу дитина проводить за уроками, тим нижчою є її ефективність. Оптимальний час для виконання в старших класах — не більше 2 годин, а в початкових — не більш ніж 30 хвилин. Далі дітям вже складно зосередитися.

5. Навчіть її визначати пріоритети

Щоб полегшити навчання і життя взагалі, навчіть дитину виділяти головне. Наприклад, при виконанні уроків важливо вміти оцінювати: 1) обсяг завдань, що з них зрозуміло, а що ні; 2) на які завдання піде більше часу, а на які менше; 3) що з уроків дитина виконає сама, а де їй може знадобитися допомога.

Якщо навчити дитину цього, вона буде вільніше орієнтуватися в тому, що можна зробити легко і швидко самостійно, а що можна подивитися в енциклопедії або запитати у тата або мами пізніше. Це добряче стане в пригоді дітям на контрольних й іспитах: вони не витратять весь час на виконання одного, найскладнішого, завдання, а залишать його на кінець.

6. Мотивуйте

Частіше хваліть дитину за старання, за гарні оцінки, не приймайте це як само собою зрозуміле. Для дітей початкових класів можна використовувати дошку мотивації. На аркуші паперу напишіть завдання («застелити ліжко», «виконати домашні завдання», «вигуляти/погодувати собаку, «винести сміття»), поруч — день тижня. За кожне виконане завдання — плюсик. В кінці тижня – винагорода, наприклад, похід всією сім’єю в кіно або на каток.

Або можна використовувати такий варіант мотивації: «Ти виконуєш домашні завдання — і ми всі разом йдемо гуляти/пити чай/дивитися фільм». Найчастіше показуйте дитині, як вона може практично застосовувати свої знання. Наприклад, вмієш рахувати, додавати, віднімати — зможеш порахувати решту в магазині, вивчив таблицю множення — знаєш, скільки чупа-чупсів можна купити на 100 гривень.

7. Навчайте її грамотно розмовляти і ставити запитання

Всі діти, які йдуть до школи, вміють розмовляти, але далеко не всі вміють правильно доносити інформацію, викладати свої думки. Комусь заважає сором’язливість, хтось просто не знає, як це правильно зробити.

Навчіть дитину висловлювати свою думку, правильно вміти попросити. Навчіть вашого школяра розмовляти з вчителем: дитина не повинна боятися дати запитання, перепитувати стільки раз, скільки їй потрібно, щоб зрозуміти тему і виконати завдання. Навіть якщо дитина відвідувала дитячий садок, їй буває складно звикнути до нової атмосфери.

8. Допоможіть їй подружитися з однокласниками

Для дитини дуже важливі стосунки з однокласниками. Від того, як вони складуться, багато в чому залежить впевненість і успішність дитини. Зараз діти часто вчаться далеко від дому та їх після уроків одразу забирають батьки. Однокласники не встигають близько познайомитися, подружитися — їм просто не вистачає часу. Батькам варто допомогти знайти дітям друзів у класі: запропонувати разом погуляти, запросити однокласників додому для гри, спілкування, на чай з тортом.

9. Ваші стосунки — на першому місці

Не зациклюйте увагу на успішності дитини — адже це не єдине і не найголовніше у ваших стосунках. Цікавтеся життям дитини, її захопленнями, почуттями, спостереженнями, бажаннями, друзями. Будьте НЕ контролером для дитини, а скоріше її «уболівальником»: дізнавайтеся, яка ситуація в школі, вислухайте і підтримуйте її. Покажіть, що у вас з нею спільне життя, що її справи не менш важливі, ніж ваші. Більше часу проводьте разом, накопичуйте загальні яскраві та щасливі спогади.

Читайте також: Про дівчаток-відмінниць: погляд психолога

10. Пам’ятайте, що оцінки не визначають успішність дитини

Страх батьків перед поганими оцінками дитини — це перш за все страх за її майбутнє, а оцінка сама по собі показує лише те, що вона засвоїла матеріал, який подають в школі. Погані оцінки зовсім не означають, що дитина дурна, ледача, безвідповідальна і не зможе працювати. Це свідчить лише про те, що у дитини з якихось причин не виникає бажання вчитися або вона не може це робити через складну програму. Може, ви вибрали найкращу математичну гімназію в місті, а дитині там занадто важко?

Якщо у сина або дочки ніяк не виходить вчитися тільки на високі бали — це не вирок. Серед успішних бізнесменів трієчників значно більше, ніж відмінників. Вся розгадка в тому, що такі люди легше ставляться до помилок, тому що у них з дитинства виробився стійкий імунітет до них. Їхні трійки — не результат їх ліні або низького інтелекту, а доказ того, що у них немає інтересу до шкільної програми. Якщо це ваш випадок — спробуйте зосередити увагу дитини на тих предметах, які дійсно їй до душі.

А ваші діти самостійно роблять уроки? Чи є у вас успішний досвід привчання їх до самостійності в навчанні?

Моя дитина
Переклад: Тутка
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів