Дітям властиво помічати дрібниці, на які дорослі не звертають уваги. Усім відомий вислів «Устами дитини промовляє істина», і ми з розчуленням і сміхом приймаємо судження наших діточок, тим самим заохочуючи їх і далі радувати нас своїми наївними зауваженнями. Але тільки коли ці зауваження нас не стосуються і не зачіпають за «живе», тому що чути від сина чи доньки критичні зауваження дуже прикро.
Усьому є причини
Дитина росте, і разом з нею зростає її прагнення до самоствердження. Не маючи своєї думки тривалий час, зараз вона наполегливо зміцнює свої позиції в сім’ї, усіма способами намагаючись показати свою значущість.
Нерідко в критиці дітей винні самі батьки, які вживають вирази типу «яка ж я товста», «вічно я все втрачаю», «я недолуга». Якщо мама сама так говорить про себе, то це не викликає сумнівів. Чи варто дивуватися, що одного разу дитина повторить ці вирази, ні в якому разі не бажаючи образити. Вона просто повторює не раз почуте.
Коли батьки та інші родичі критикують один одного в присутності дитини, то рано чи пізно до загальної критики приєднається і ваша дитина, яка просто вважатиме таку поведінку нормою. Якщо батьки постійно критикують дитини і її дії, то незабаром потрібно чекати «ходу у відповідь».
За критичними зауваженнями дитини може ховатися бажання привернути до себе увагу. Це відбувається тоді, коли дитина відчуває дефіцит спілкування, уваги, ласки.
Як реагувати на критику
В першу чергу, не можна ображатися і різко обривати дитину. Така поведінка може назавжди відбити у неї бажання висловлювати власну думку, а також спровокувати конфлікт, що загрожує перейти в протистояння сторін, з якого не так просто буде вийти. Тут допоможе розмова, де ви скажете, що вас образило, а що змусило задуматися.
Вислуховуючи критику від своєї дитини, не дозволяйте переходити межі. Ситуації, коли маленькі діти критикують стиль одягу батьків або висловлюються про розмір їх зарплати, — неприпустимі. Пояснюйте дітям, де здорова критика, а де вже хамство.
Дитина не відразу вирішує хамити, тому при перших спробах «висловити свою думку», пояснюйте, як правильно це зробити.
Читайте також: 5 виховних методів зі зворотним ефектом
Правила критики
Критикувати можна і потрібно, дитині це навіть корисно. Необхідно донести до чада, що критика не має на меті кого-небудь образити. Її завдання в тому, щоб звернути увагу людини на ті чи інші недоліки. Поясніть дитині прості правила критики, яких самі дорослі також повинні дотримуватися.
Правило 1
Не можна ображати людину. Спробуй ставити себе на її місце. Вчися делікатно говорити про те, що не подобається. Не використовуй грубі та образливі слова. Пам’ятай, що близькі люди, роблячи зауваження, хочуть допомогти.
Правило 2
Критикуй наодинці. Кожен раз, роблячи зауваження дитині, нагадуйте, що ви не стали робити цього при всіх. Дитина повинна засвоїти це правило на прикладі вашого ставлення до неї.
Правило 3
Треба мати свою думку, а не «змальовувати» чужу точку зору. Воно не завжди збігається із загальним: одні й ті ж вчинки можна розцінювати по-різному.
Правило 4
Критикуючи, аргументуй. Дуже важливо вчити дітей доводити свою думку. Якщо дитина впевнена у своїх словах, то вона обов’язково знайде підтвердження сказаного.
Правило 5
Приймай критику. Якщо в чужих словах криється істина, то це привід задуматися.
Правило 6
Не критикуй у відповідь. Як би не хотілося сказати у відповідь: «а ти …», робити цього не можна. Критика — не привід для конфлікту.
Критика з вуст дитини не завжди сприймається адекватно. Іноді вона викликає посмішку, іноді гнів або образу. Але це завжди привід подумати.
Автор: психолог Світлана Садовнікова
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
