У Тургенєва один герой каже: я, мовляв, хоч і проста людина, але розумію, що з’їдати чужий вік недобре! Шкода, що не всі це розуміють… Цей вислів – «з’їдати чужий вік» відноситься до батьків дорослих дітей, які дітей від себе не відпускають і примушують себе обслуговувати. Часто навіть не матеріально; емоційно обслуговувати та жити батьківським життям.
У селах було покладено «відокремлювати» дорослих дітей. Давати їм наділи землі й допомагати будувати власну хату. Так чинили хороші, «правильні» батьки, якщо була така можливість.
А деякі батьки не відпускали своїх дітей від себе. Заважали їм одружитися або, частіше, вийти заміж. Так було вигідно робити. Доросла дитина – дармова робоча сила, її використовували як наймита і тримали в «чорному тілі». Про таких батьків говорили, що вони з’їдають чужий вік. Своє життя прожили, а тепер проживають чуже; життя своїх дітей. Використовують своїх дорослих синів або дочок як рабів.
Діти та батьки: психологічний вампіризм
Це різновид психологічного вампіризму. Батьки споживають ресурс дитини і утримують її поруч з собою будь-якими способами: емоційно шантажують своїми хворобами, загрожують померти, іноді використовують матеріальні переваги. Приваблюють, просто кажучи.
І руйнують всі стосунки, в які доросла дитина намагається вступити. Критикують можливого партнера, інтригують, очорнюють, влаштовують істерики та сцени… Можуть поволі перетворити сина або дочку в алкоголіків… І з боку здається, що бідні батьки мучаться з дорослим п’яницею і невдахою. Іноді так буває.
А буває і неприкрите споживацтво, коли батьки живуть коштом сина або дочки, вимагають або виманюють гроші на своє утримання і не відпускають від себе. Якщо грошей мало, можуть використовувати своє доросле дитя як дармову робочу силу; в саду багато роботи. На машині треба маму возити по її справах. Ремонт у квартирі робити… Багато роботи!
Читайте також: 10 ознак того, що у вас токсичні батьки, і як з цим боротися
Одну відому актрису побив її дорослий син-алкоголік. Всі засуджували п’яницю-сина, але люди, які близько знали сім’ю, говорили, що мати була справжнім тираном. І контролювала злощасного сина з дитинства; не давала йому ні дружити з кимось, ні сім’ю створити… В результаті зломлений з дитинства раб пристрастився до випивки; це більше влаштовувало матір, ніж одруження сина… Зрештою син збунтувався, але він уже був важким алкоголіком зі зруйнованою психікою.
Такі батьки продовжують своє життя коштом життя дітей. Так буває, на жаль. Закінчується це завжди погано. Небажання батьків відпустити дорослу дитину, зла критика всіх можливих женихів і наречених, постійна спекуляція своїм здоров’ям, скандали та вимоги, неповага, порушення особистого простору – ознаки «з’їдання віку».
Як правило, нещасний раб вмирає раніше батьків – адже його життя з’їли… Треба вибудовувати кордони й дистанціюватися, поки не пізно. І вибирати правильну стратегію спілкування, – іноді через кризу все ж вдається зберегти стосунки та змусити батьків одуматися. Але найчастіше рятує тільки втеча.
Ганна Кір’янова
