Ми дорослі звикли ставитися до дітей як до таких, які ще маленькі і нічого не розуміють. Тому вони мають слухати нас — дорослих у всьому, що ми скажемо і виконувати наші прохання чи вказівки відразу і беззаперечно.
І як же ж викликає гнів непокора малечі. Тоді відразу можуть “іти в рух” фрази:
“я тобі сказав/сказала“, “ти, що не чуєш, що я тобі кажу?“, “ти ще малий (мала), я краще знаю“, “так не гарно” або “коли виростеш, тоді будеш вирішувати” та ін.
Але такими фразами ми формуємо у дітей комплекси недостатньо розумного /розумної, неповноцінності, неважливості, малозначущості, а також закладаємо ще з дитинства моделі поведінки, якими дитина буде користуватися і в майбутньому, коли стане дорослою. Наприклад, дитина не приймає рішення самостійно, бо за неї все вирішують її батьки. І в дорослому віці, скоріше за все, такій людині буде складно розв’язувати питання самостійно. Бо приймати рішення і брати відповідальність за його наслідки потрібно вчитися змалечку!
Батьки хочуть захистити своїх дітей від всіх можливих небезпек, тому вирішують майже все за своїх власних дітей. Через це є ризик прожити життя за власну дитину, вирішуючи за неї максимально довго. Або в дорослому віці така особа буде шукати інших людей, які продовжать розв’язувати питання за неї (де жити, з ким жити, як одягатися, чим займатися, де і ким працювати тощо).
В результаті — притуплюються власні відчуття і бажання, тоді виникає ситуація, коли здається, що вже нічого не хочеться і нічого не цікавить.
Щоб цього уникнути, дорогі батьки, спілкуйтеся зі своїми дітьми як з дорослими (не забуваючи при цьому, що вони ще діти), проявляйте до них повагу, враховуйте думку своєї дитини. І що саме важливе дозволяйте своїм дітям приймати більше рішень самостійно. А також уникайте тих фраз, які описані на початку статті. Натомість старайтеся аргументувати свої прохання, пояснювати дитині, чому ви вважаєте, що краще зробити так, а не інакше, проговорюйте з дитиною можливі наслідки того чи іншого рішення.
Так ви налагодите на довгі роки теплі стосунки з власними дітьми та навчите їх приймати рішення самостійно, враховуючи можливі наслідки. Це довгий шлях, звичайно легше сказати дитині авторитарно і без жодних пояснень, але у довгостроковій перспективі ви виграєте, коли більше будете пояснювати та довіряти приймати рішення своїй дитині самостійно
З днем захисту дітей
Автор:
Психолог Юлія Когут
