Якщо ваша дитина переживає часті емоційні сплески, вам, звісно, доводиться нелегко. Як батьки ви повинні розуміти, що коли дитина не може передати свої почуття за допомогою слів, включаються емоції та вкрай вірогідний зрив, тому завжди слід бути готовими до проявів істерик, утрати самовладання, зухвалої поведінки, емоційних сплесків, тощо.
Емоційні сплески в дітей тривають зазвичай від 30-ти секунд до кількох хвилин або навіть декількох годин. І хоча вони є частиною дорослішання, іноді взаємодія з емоційною дитиною може довести батьків до стану фрустрації. Далі пропонуються десять ефективних способів того, як справлятися з емоційними дітьми.
1. Шукайте ранні ознаки назріваючих зривів.
Уважно спостерігайте за вашою дитиною, щоб заздалегідь попередити можливий емоційний зрив. Дитина зазвичай проявляє одну або кілька ранніх ознак наближення таких зривів, наприклад:
- Пхикання, ниття.
- Підвищене рухове занепокоєння й метушливість.
- Випрошування.
- Роздратування, іноді яскраво виражене.
- Повне замикання в собі.
Вам необхідно повернути ці ранні ознаки зриву в бік самої дитини, укажіть їй на них і скажіть: «Ти хникаєш» або «Ти занадто метушишся», тим самим ви уникнете його посилення і зможете відволікти увагу дитини.
2. Дозвольте дитині самостійно повернутись у реальність.
Незалежно від того, удома ви чи у громадському місці, не ставайте на заваді проявам істерики вашої дитини. Просто будьте стійкими та дайте дитині відчути, що ви не контролюєте її поведінку. Незабаром дитина втомиться від прояву власних емоцій і повернеться в реальність, можливо, навіть через лічені хвилини.
3. З’ясуйте основну причину емоційного зриву.
Після емоційної кризи порозмовляйте з дитиною про те, що викликало її гнів, сум чи роздратування. Нехай вона опише, що відчувала перед самою кризою. Це допоможе дитині зрозуміти, які емоції вона повинна контролювати в першу чергу.
4. Знайдіть творчі шляхи розв’язання проблеми.
Разом з дитиною ви повинні пошукати творчі шляхи розв’язання цього питання. Щоб уникнути істерик, допоможіть дитині контролювати свої почуття оригінальним способом. Попросіть її намалювати кілька картин у якості вибачення або обіймати вас завжди, коли вона відчуває наближення чи настання емоційної кризи. Допомагаючи дітям справлятися з емоціями, ви даєте їм зрозуміти, що завжди готові підтримати їх.
5. Ведіть щоденник.
Записуйте дату й час, коли дитина стає надмірно емоційною. Записуйте також і всі події, які спонукали її до такої поведінки. У майбутньому ви зможете уникати подібних ситуацій. Іноді, наприклад, людні місця, такі як продуктовий магазин чи кінотеатр, можуть каталізувати істерику й емоційний зрив дитини, тому варто уникати їх і по можливості залишати дитину вдома з бабусею або нянею.
6. Відволікайте дитину.
Щоразу, коли ви відчуваєте, що ваша дитина близька до емоційного сплеску, відволікайте її яким-небудь заняттям або улюбленою музикою. Це допоможе дитині переключити свою увагу й зосередитись на чомусь іншому.
7. Переконуйте вашу дитину.
Під час розмови з дитиною після емоційного сплеску ви повинні переконати малюка, що все, що він відчував, – природно, і не варто через це засмучуватися. Скажіть дитині, що вона не повинна завдавати болю собі або іншим людям, коли сердиться чи засмучена.
8. Надайте обмежений вибір.
Зазвичай, коли діти стоять перед великим вибором з безліччю різних варіантів, вони, як правило, розгублюються й вимагають усього відразу. Надайте дитині дуже обмежений вибір у кількості трьох варіантів. Наприклад, в якості перекусу запропонуйте банан, склянку молока або яблуко.
Читайте також: Маленька дитина та її «великі» емоції
9. Попереджайте дитину за десять хвилин, не раніше.
Якщо ви зібрались іти на вулицю, не кажіть дитині про свої плани заздалегідь, оскільки це дасть їй можливість впасти в істерику. Повідомте цю новину за десять хвилин до виходу, і в дитини залишиться набагато менше часу на реакцію.
10. Зрідка дозволяйте емоційні сплески.
Замість того щоб весь час пригнічувати емоційні сплески дитини, дозвольте їм іноді відбутися, це зніме напругу й заспокоїть вашого малюка. Дайте йому якийсь час на голосіння, крики чи плач, а потім обійміть його.
Ви досягнете успіху, заспокоюючи дитину, якщо самі будете зберігати спокій і проявляти до неї співчуття й розуміння. Не забувайте казати дитині, що любите її, незважаючи ні на що.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
