Усім батькам хочеться, щоб їхня дитина їх чула. Хтось намагається досягти цього криком, хтось умовляннями… Як же зробити так, щоб дитина вас чула? Ось 7 кроків, як допоможуть вам у цьому.

Крок 1.

Привчайте дитину виконувати ваші завдання, починаючи з того, що їй хочеться робити самій. Микита любить плескати в долоні. «Як Микита плескає в долоні? – Розумниця, Микита! А тепер, Микита, покажи, як гуде машина! – Чудово!» – ви привчаєте дитину робити те, що ви їй говорите. Вона вчиться вас слухати.

Крок 2.

Привчайте дитину виконувати ваші прохання, підкріплюючи це радістю. Якщо ви дитину кличете, вона повинна до вас приходити. А ще краще – прибігати, і відразу. Починайте з ситуацій, коли дитина і так із задоволенням до вас прибіжить, а ви їй чи то смачного дасте, чи то притисне до себе і по голівці погладите, чи то хоча б хвилинку пограєте з нею. Незабаром починайте кликати, але вже без смачного. Але якщо покликали – вона повинна прийти. Відразу не йде – повторили, але домоглися. Звернули її увагу і попросили приходити, коли мама кличе. Не сваритися, а сказати: «Коли мама кличе, треба приходити відразу!», – і поцілувати!

Крок 3.

Робіть свої справи, не реагуючи на дитину – в тих випадках, коли у своїй правоті впевнені ви самі й знаєте, що вас підтримають всі. Ви всі поспішайте на поїзд, збираєте речі. В цьому випадку капризи дитини «Ну, пограй зі мною!» будуть легко проігноровані усіма, включаючи бабусь. Привчайте дитину до того, що є справи, які важливі. Привчіть дитину до слова: «Це важливо». Якщо ви присіли перед нею і, дивлячись їй в очі, тримаючи її за плечі, спокійно і твердо говоріть: «Дорослим зараз потрібно збиратися, а пограємо ми з тобою пізніше. Це важливо!» – то скоро дитина почне вас розуміти. Це – важливо!

Читайте також: 7 простих правил, як виховати дитину, щоб не було потреби на неї кричати

Крок 4.

Вимагайте мінімум. Дитина вже досить підросла, щоб… Щоб не віднімати іграшку у чужої дитини, щоб підняти впалу рукавицю самій, щоб покласти кашу собі в рот самостійно… – Завжди шукайте ті моменти, коли ваші вимоги будуть підтримані всіма оточуючими, щоб навіть бабусі хоча б промовчали. Якщо ваших вимог до дитини забагато, вона не встигає за вашими численними вимогами, або ви не маєте підтримки оточуючих – свої прохання і вимоги поки приберіть, робіть те, що ви хочете від дитини – самі.

Крок 5.

Впевнено давайте завдання. Нехай дитина робить, коли їй нескладно або тим більше навіть хочеться. Подбайте про те, щоб у дитини завжди були справи, які їй потрібно робити на ваше прохання. У дитини не повинно затухати розуміння, що у неї є завдання, і вона це робити повинна. Прибрати за собою ліжко, забрати за собою чашку, помити посуд, збігати в магазин – швидше за все, вам все це простіше і дешевше зробити самостійно, але ви – вихователь, тому ваше завдання утримати себе, не робити це самому і кожен раз доручати це дитині.

Крок 6. Давайте важкі й самостійні завдання. Поступово переходьте до складніших і самостійніших завдань, в основному на позитивному тлі, з дрібними нерегулярними підкріпленнями та рідкісними великими.

Крок 7.

Щоб зробила, а потім прийшла і показала (або доповіла). Коли дитина навчиться вже і цього, ви можете пишатися – перед вами вже доросла людина. Ви – виховали дорослу, відповідальну людину!

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів