Останнім часом модно ростити дітей без заборон. Олена Красовська, фахівець проекту онлайн-консультацій Podusham.ru, розповіла Woman’s Day, чому це неможливо.
«Як правило, перше «ні» мамі доводиться говорити, коли дитині виповнюється пів року, — каже Олена. – Це саме той вік, коли у малюка ріжуться зубки, і він починає прикушувати груди. Терпіти це — велика помилка! Точно так само не потрібно терпіти, коли в перших невмілих спробах приголубити маму і тата дитина боляче б’є батьків по щоках, не розуміючи, якої сили має бути дотик».
Що ж робити?
Пам’ятайте, що причина кусання — НЕ злочинність і злий умисел, а перші зубки. Є кілька варіантів реакції на укус. Найпоширеніший — це коли мама від різкого болю і несподіванки майже мимоволі шльопнути малюка по попі. Багато психологів — подружжя Серз, наприклад — вважають, що немає нічого більш нешкідливого для дитини, ніж щирий батьківський ляпас, якщо це не зведено в систему. І хоча деякі дітки з першого (мимовільного) ляпанця все розуміють і кусатися перестають, це не найкращий спосіб впоратися з проблемою. Є й такі малюки, які лякаються і плачуть невтішно, не розуміючи, чому їм стало боляче. І кусають знову.
Краще витягти з рота немовляти груди й строгим тоном сказати: «Кусати не можна!». Дитина зрозуміє, що якщо буде продовжувати в тому ж дусі — позбудеться найважливішого і смачного.
Так само і з ляпасами від надміру почуттів по обличчю мами. Варто показати малюкові, як саме потрібно гладити й вимовити це слово вголос. Якщо ви будете послідовні, він зрозуміє, і навик цей, як правильно приголубити, дуже стане в пригоді йому в великому світі пісочниці».
Підступне «ні»
«Межі, які ми встановлюємо для дитини за допомогою «не можна», повинні в першу чергу захищати дитину від неї самої. Адже в ранньому віці дітям властиві велика дослідницька активність і малий життєвий досвід. А це небезпечне поєднання.
Межі засвоюються ззовні всередину: те, що спочатку було для малюка зовнішньою забороною, з часом стає забороною внутрішньою. І поступово дитина вчиться говорити собі «не можна» сама. А ще вона вчиться питати «можна?».
Важливе одне золоте правило: забороняти та карати можна лише зі спокійним серцем. «Ні» – це таке слово, яке використовується для виховання, а не з метою з’ясування стосунків.
Якщо батьки демонструють бурхливі емоції, то дитина сприймає їх на свій рахунок. Для малюка це виглядає так: мама каже зі злістю, значить, вона мене не любить. Мама каже весело, значить, вона зі мною просто грає.
Читайте також: Навіщо дітям потрібні правила та межі
Є ще кілька правил, як говорити дитині “ні”.
По-перше, це слово не повинно звучати занадто часто, інакше воно знеціниться і втратить сенс. Для цього корисно гарненько продумати домашню «систему безпеки»: де стоять предмети, чи небезпечне заховано від дитини.
По-друге, якщо ви один раз сказали дитині “ні” з конкретного приводу, «так» вже бути не може. Послідовність і ще раз послідовність — навіть якщо вам в якийсь момент простіше дозволити, ніж наполягти на своїй забороні.
По-третє, не чекайте миттєвого результату. Заборонене завжди стає більш бажаним. Обмеження свободи будь-яка нормальна людина сприймає болісно. І малюк буде чинити опір. А коли він почне слідувати забороні, ось тут вже ви постарайтеся щосили: заохочуйте його, підтримуйте і не бійтеся перехвалити.
До речі, обмежуючи в чомусь дитину, ви повинні будете в чомусь обмежити й себе. Наприклад, якщо ви не хочете давати малюкові багато солодкого, буде нечесно тримати на видному місці цукерки та тортики для себе коханої».
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
