Ніхто не любить людей, які скаржаться, ниють і перекладають провину на інших. Навіть гроші, щастя та успіх. Вони приходять до тих, хто вірить в себе, знає, чого хоче і вміє досягти бажаного, вміє проявити силу і характер. Хіба не цього бажають своїм дітям батьки?
Лідер — це той, хто управляє життєвими процесами. І самими успішними стають ті, хто бере на себе відповідальність.
Дитина-лідер — не та, хто слухається і беззаперечно підпорядковується батькам у всьому. Ці категорії не мають стосунку до лідерства, особистість не можна видресувати. Це не обов’язково відмінник в школі й не чемпіон у своїй категорії з дзюдо. Ця дитина, з раннього віку приймає рішення. Вона не боїться проявляти ініціативу і нести за неї відповідальність. Щоб виростити лідера в дитині, її потрібно навчити як мінімум двох речей: проявляти ініціативу і брати на себе відповідальність.
Але не тільки. Я зібрав 5 головних ефективних рішень у вихованні, які дозволять виростити дитину впевненою і самостійною.
1. Заохочуємо інтерес
Діти завжди в певному віці починають виявляти цікавість до певних процесів. Але не завжди батьки реагують вірно — це не бери, то небезпечно, це не чіпай, все одно не вийде. І ось тут питання до батьків. Щоб розвинути в дитині лідерські якості, обов’язково потрібно підтримувати її ініціативу. Вона проявляється спочатку в дрібницях. Наприклад, вирішила вигуляти сама собаку, підмести підлогу, помити посуд. Похвали її! За те, що вона молодець, вирішила допомогти. І запропонуй зробити це, наприклад, разом. Розділи ініціативу, щоб собака ні з ким не зчепився під час прогулянки, а «підлога» і «посуд» не затопили сусідів.
Будь-які спроби проявів самостійності потрібно заохочувати. Це запорука того, що в майбутньому дитина не буде бояться бути відповідальною. Якщо результат не вдався, підлоги з розводами, а собака загубився без твоєї участі — вирівняли дихання — і тільки потім роби висновки з результату, давай інструкції та підказки.
Хочете знати, як виховати лідера в дитині майже напевно? Не рубайте на корені її ініціативу, не лайте, навіть якщо вона зробила щось не так, адже вона зробила!
Читайте також: 10 ознак батьків, які швидше за все виховають успішних дітей
Діти, за яких батьки вирішують все, стають безініціативними виконавцями середньої ланки й живуть за чужими життєвими сценаріями.
Цікався її думкою, пропонуй вибір, розповідай про її наслідки та дозволяй дитині оцінити їх стратегічно, до того, як вона прийме рішення.
2. Вчимо відповідальності
Проявивши ініціативу, здійснивши якусь дію / вибір / прийнявши рішення, ми несемо за неї відповідальність. Це необхідна складова. Дитина-лідер щось робить — потім настає відповідальність. Тобто, потрібно справлятися з наслідками.
Приймати наслідки своїх рішень теж потрібно вміти з дитинства, а вони можуть бути як позитивними, так і негативними.
Потрібно пояснювати, що можна піти вигулювати собаку без повідця, але тоді він може втекти або загубитися. Можна купити зараз морозиво, але тоді ввечері на десерт вже його не отримаєш.
Виправляти помилки — це теж відповідальність. Але дитина має це робити сама. Можна їй допомогти, підказати, як краще вчинити наступного разу.
У будь-якому віці у малюка може і повинна бути своя маленька, але зона відповідальності.
Наприклад, допомагати мамі по господарству (ліпити вареники разом, розвішувати або сортувати білизну і т.д.), стежити за чистотою в клітці папуги, годувати рибку, поливати квіти.
Чим старші діти – тим відповідальніший обов’язок можна доручити.
3. Дитячий тайм менеджмент
Уміння розпоряджатися власним часом — те, чим ідеально володіють всі успішні люди.
Планування і самодисципліна – навички успішних людей, які можна розвивати з дитинства. І починається це з простих речей: режим дня, сон і підйом, сніданки, обіди та вечері, фізична активність, заплановані заняття. Це не означає, що дитину потрібно запхнути в усілякі гуртки. Нехай робить те, що їй цікаво, просто все у свій час і з задоволенням.
Можете разом з малюком, з урахуванням його побажань, скласти розпорядок дня. Але є важливий момент: батькам потрібно жити по тих самих правилах. Їх дитина буде вбирати, як губка, і якщо у батька сьогодні одне, а завтра інше, тут він обіцяє, а там не робить — діти виростають в абсолютному дисонансі.
Починаючи з 11-12 років можна вже ставити цілі й планувати їх. Гарний органайзер і весела канцелярія тільки мотивують робити записи та планувати. В цьому є ще елемент творчості й гри. Цей уміння формує також цілеспрямованість і наполегливість.
Є мета — будуть і кроки її досягнення. Тільки не варто робити за дитину те, що у неї виходить. Це ведмежа послуга.
Тільки екологічно долаючи перешкоди, дитина дізнається, що таке стійкість і сила духу. А це теж якості лідера. Батьки можуть допомагати, направляти, але справлятися повинна сама.
4. Фізична активність
Фітнес, плавання, танці, гімнастика, єдиноборства, що завгодно — але обов’язково й помірно. І дорослим, і дітям. Я зараз говорю не про професійний спорт. Там дитину більше «дресують», ніж просто виховують, в рамках жорсткої конкуренції, режимності, болю і загостреного его — це вже зовсім інша історія про інших дітей і батьків.
Говоріть з дитиною, спостерігайте за тим, до якої активності вона проявляє інтерес і запропонуйте займатися.
Спорт, який би ви не обрали, розвиває в дитині масу корисних якостей: наполегливість;
- витривалість;
- волю;
- концентрацію;
- вміння проходить всі етапи від, наприклад, «вчимо один рух тиждень» до «Танцюємо із задоволенням»;
- можливість приймати перемоги та поразки, як однаково важливий життєвий досвід і не опускати руки;
- самодисципліна та терпіння;
- командність;
- вміння відчувати своє тіло, розуміти його потреби.
Крім того, доведено, що заняття спортом позитивно впливають на розумові здібності людини, зміцнюють імунітет, дозволяють скинути непотрібну напругу. Саме тому гіперактивних дітей привчають до спорту. Вони вчаться вкладати та реалізовувати енергію.
Ще одне важливе уміння, яке набувають діти в спорті — адекватні відносини з власним его. Вони отримують вміння не робити трагедії з поразки, але і не робити з перемоги самоціль, на шляху до якої, можна себе закопати.
5. Показуй приклад!
«Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе», — це англійське прислів’я. Все просто і зрозуміло, і я згоден.
Не останню роль відіграють сімейні традиції, відносини особисті й фінансові та розподіл обов’язків між батьками.
Читайте також: Як виховати Рокфеллера: прості, але реальні кроки до фінансового успіху
Погодься, нерозумно розповідати про шкоду куріння синові, якщо на його очах 16 років курять тато, мама і тьотя Свєта. Все, що хочеш культивувати в дитині, для тебе — це закон.
Якщо батько – гідний сильний чоловік, син буде йому наслідувати підсвідомо. Якщо мати вміє бути гнучкою, чутливою, при цьому самодостатньою і шанобливою до себе — дочка буде це зчитувати.
Ким би ви не хотіли виховати дитину, доведеться почати з себе.
Кілька правил спілкування з дитиною
Правильне спілкування з дитиною в дитинстві заощадить їй силу-силенну грошей на походи до психологів і психотерапевтів в майбутньому і навіть продовжить життя. Важливо витримувати баланс свободи особистості людини, навіть маленької та контролю з боку батьків.
Любити не дорівнює балувати.
На жаль, часто саме така асоціація у багатьох батьків. Свій малюк завжди найкращий і улюблений. Це зрозуміло, але якості лідера так не виховують. Хочеш розвитку? регулюй дитячі бажання, тільки без шкоди для психіки й дитячої думки про себе. Вчися аргументувати відмови, мотивувати й говорити з дитиною. Тільки так можна виховати сильний характер, вміння справлятися з труднощами.
Наприклад, Білл Гейтс забороняв дітям дивитися телевізор понад дві години, а Стів Джобс не дозволяв у своєї сім’ї користуватися гаджетами занадто довго, особливо у вихідний.
Табу на критику
Поправка, деструктивну критику. Якщо і критикуєш — то ні в якому разі не саму дитину, а її дії та вчинки. Щоб у неї формувалася позитивна картина світу, що вона молодець. А деякі вчинки не зовсім вірні. Розбив випадково мамину улюблену вазу — що ж, наступного разу будь акуратнішим, будь ласка.
Віра в дитину творить чудеса. Саме це — прийняття і безумовна любов до дитини, віра в неї — основа її впевненості в собі та в майбутньому. Так, лідер може бути скромним, але невпевненим і закомплексованим — ніколи. Радуйся маленьким і великим успіхам дітей, як своїм власним. Але якщо хвалиш — краще предметно і з приводу.
Вік і стать мають значення
Я вже писав, що виховувати сина потрібно як чоловіка, а дівчинку — як жінку. І хоча лідером може стати будь-хто, дівчинці все ж потрібно більше турботи, уваги, а хлопчику — довіри та захоплення. Не вийшло зібрати складний пазл або вирішити головоломку, вивчити довгий вірш — потрібно звернути увагу на щось інше, а потім повернутися і закінчити справу.
Читайте також: Занижена самооцінка дитини: способи виправити ситуацію
Стиль спілкування з дитиною повинен відповідати її віку: чим вона старша, тим серйозніші рішення може приймати.
Про головне
Мета — не виховати президента, керівника або лауреата нобелівської. Мета — створити умови для розвитку щасливого людини. І тут найважливіше — любов до дитини. Не забувай їй про це говорити та проявляти. Дитина, яка відчуває себе потрібною та любою, знає, що вдома її завжди підтримають, не може вирости не успішною.
Автор: Ярослав Самойлов
