Вибір, надання переваги тому чи іншому кольору є діагностичним параметром і використовується в професійній психологічній діагностиці.

Одним з найвідоміших колірних тестів є тест Люшера. Колірна гамма малюнка може розповісти про емоційний стан людини, особливості її характеру і навіть про проблеми, які є у людини в цей момент. Недарма про емоційний настрій дітей після психологічних травм судять в тому числі й по їх малюнкам, відстежуючи, як змінюється зміст і колірна гамма малюнка. Я не ставлю за мету в даній статті розкривати тонкощі колірної психодіагностики, а пропоную досить простий колірний аналіз дитячих малюнків дошкільнят і молодших школярів.

Приблизно з трьох років дитина вже починає віддавати перевагу тому чи іншому кольору, але про стійкість колірних виборів говорити поки зарано. А ось в старшому дошкільному і молодшому шкільному віці уподобання щодо кольору більш інформативні. Отже, подивіться, який же колір вибирає ваша дитина при малюванні, і що це означає.

Його вибирають сильні, енергійні, рухливі діти. Вони, як правило, товариські та нетерплячі, люблять похвалитися. Можуть мати багато інтересів, починати багато захоплень і справ, але не доводити їх до кінця. Схильні до лідерства. Люблять рух, ігри. Напористі та часом уперті, непосидючі й не завжди акуратні.

Читайте також: 4 дитячих психотипи. Вчимося розуміти малюка і знаходити з ним спільну мову

Мрійники та фантазери. Можуть «жити» у вигаданому ними світі. І цей вигаданий світ для них важливіший за реальність. Їх фантазії нерідко приймають за брехню. Творчі натури, які можуть все що завгодно перетворити у свої іграшки: камінчики та шишки, ґудзики та бусинки. Вони розкуті й легко вступають в гру. Не нудьгують і на самоті. Прагнуть до успіху, але відрив від реальності не завжди цьому сприяє. Чутливі до слів, стосовно них. Потребують допомоги дорослих, завдання яких навчити дітей бути наполегливими та домагатися реального успіху.

Змішавши жовтий і червоний колір, отримуємо веселий оранжевий. «Помаранчеві» діти легко збудливі, з головою занурюються в ту діяльність, яка їм цікава. І від цієї діяльності їх важко відвернути, а зупинитися їм самим ще важче. «Помаранчевих» дітей можна назвати такими собі енерджайзерами, готовими не тільки самим користуватися своєю енергією, але і залучати до цього енергетичного потоку й інших. Іноді їх збудження не знаходить виходу. Завдання батьків в таких ситуаціях — допомогти малюкові знайти точку прикладення його сил.

Колір говорить про розум і інтелектуальність дитини, яка намагається знайти пояснення всім подіям і явищам. Колір чомучок. Таким дітям цікаві інтелектуальні, логічні ігри, кросворди, головоломки. Мають схильність до командування іншими. Прагнуть досягти своєї мети. Діти, які вибирають зелений колір, як правило, не бояться нової обстановки. Іноді бувають образливі. Батькам важливо вчити таких дітей висловлювати свої емоції, бути відкритими, проявляти більше ласки стосовно них.

Веселість, свобода і безтурботність — це риси притаманні дітям, яким подобається блакитний колір. Вони також легкі, як блакитні хмари. Є в їхньому характері товариськість, наївність, емоційність і навіть романтичність. Часом ліниві. Вони віддані та вірні друзі, найбільше мріють про міцну дружбу. З боку батьків необхідно заохочення їх товариськості, розвиток серйозності та працьовитості.

Колір врівноважених і злегка флегматичних дітей. Про них можна сказати: «Сама спокійність». Можуть довго «в’їжджати» в справу, але потім роблять все ґрунтовно, не поспішаючи. Можуть спізнюватися. Люблять полежати на дивані. Цінують спілкування, друзів може бути небагато, проте найвірніші. Часом дружба, яка зав’язалася в дитинстві, триває і в більш зрілому віці. Якщо «синя» дитина і вступає в конфлікт, то потім вона буде намагатися його розв’язати. І товаришам допоможе один з одним помиритися. Люблять порядок, акуратні.

Знову змішуємо два кольори: синій і червоний. Отримуємо таємничий, наповнений містикою фіолетовий колір. Для дітей, яким подобається фіолетовий колір, характерні багата уява, поринання у фантазії, вразливість, егоцентричність та емоційна вразливість. Люблять затишок, красиві речі, музику. Нерідко майструють самі, малюють, грають на музичних інструментах, співають, танцюють, складають. Настрій може змінюватися дуже легко: від образи до захопленості. Причому емоції дуже добре читаються по обличчю дитини. Завдання батьків — вчити дитину керувати емоціями, розвивати відкритість і товариськість.

Сама ніжність, романтика, мрійливість, любов. «Рожеві» діти схильні до непостійності як у своїх захопленнях, так і в стосунках з іншими людьми. Наївні у житті, наївні у своїх мріях. Діти, одним словом. Не люблять слухати моралі, тому «вселяти» такому малюкові щось важливе краще через гру.

Трошки «важкий» для дитини колір, що говорить про внутрішню напруженість, схильність до образ, які іноді не мають під собою жодного підґрунтя. Серйозні, допитливі, наполегливі, уперті. Таку дитину краще не сварити через дрібниці. Можливо, потрібно зменшити й строгість стосовно неї? Їй дуже хочеться бути успішною і вона намагається досягти результату. Бракує знань і досвіду, а внутрішнє напруження заважає просуватися до успіху. Потрібно навчити такого малюка знімати зайву напругу. Для нього важливий повноцінний сон, відпочинок, плавання, прогулянки, все, що приносить в його життя позитив.

Рідкісний вибір. У коробці з олівцями є олівець білого кольору, але навряд чи дитина їм часто користується. Вибір білого кольору свідчить про відкритість дитини, її енергійність, готовність до співпраці. А ще білий колір може з’являтися в період будь-яких змін. Причому це можуть бути й такі зміни, як зміна місця проживання, школи, й така зміна, як дорослішання дитини. Ось тому такий колір часто подобається підліткам.

Читайте також: Прості техніки, як навчитися не кричати на дитину

Коричневий колір часто вибирається дітьми, які перебувають в будь-яких кризових ситуаціях, які можуть зачіпати як її саму, так і сім’ю в цілому. Це може бути й хвороба дитини, і «хвороба» сім’ї, в якій дитині некомфортно. Часто цей колір вибирається дітьми в ситуації розлучення батьків або навіть втрати когось із близьких. Колір втоми, що сигналізує про необхідність зняти стресовий стан.

Колір відчуженості, ослаблення, втоми. Діти, які вибирають сірий колір, часто відчувають себе самотніми, відчувають тривогу і страхи. Завдання дорослих — «організація» позитиву, але дозовано, з урахуванням того, що такі діти часто бувають замкнуті.

Дитина рідко вибирає чорний колір, який символізує стрес, втрати, депресію.

Наостанок хочу сказати, що ніколи не можна робити висновок по одному-двох-трьох малюнках малюка. Буває так, що сьогодні дитина вибирає якийсь колір, а назавтра він йому абсолютно нецікавий. Це нормально. Дитинство — період спроб, період пізнання, час змін. Все це знаходить своє відображення і в тому, який колір вибирає дитина.

Якщо ж ви бачите, що дитина з разу в раз робить вибір, який вас насторожує, то спробуйте вдуматися, чому це відбувається. Не виходить розібратися самим, не подобається настрій або поведінка дитини, зверніться з малюнками дитини до фахівця. Разом ви розв’яжете проблему швидше.

А я хочу побажати, щоб малюнки вашої дитини радували вас красивими фарбами та не менш красивими сюжетами!

Автор: Лідія Панькова

Моя дитина
Фото на прев’ю: Freepik.com
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів