Захоплюючись кожним новим словом молодшого сина, я повинен пам’ятати про шкільних друзів дочки або про те, що старший здає на водійські права.
Кілька місяців тому, уклавши спати свого молодшого сина, я спустився у вітальню, щоб поговорити зі старшим. Він відразу ж повідомив мені, так буденно, наче переказував мені свій сон – про те, що ходив до лікаря тиждень тому, щоб перевіритися на ВІЛ (виявилося, він здоровий). Я не пам’ятаю, що відповів. Напевно, прикинувся таким самим розслабленим, як мій син. Можливо, навіть сказав: «Круто».
Молодшому синові два роки. Старший закінчив школу в минулому червні. Середня дочка тільки входить в підлітковий вік. Така різниця між дітьми – результат життєвих обставин, а не поганого планування.
«Якою виросте моя дитина?». Більшості молодих батьків важко уявити, що маленький теплий клубочок виросте в самостійну людину, зі своїми поглядами та думкою, і їй в певний момент вже буде не потрібен батьківський контроль.
Я теж вдавався в питання, коли народився старший син. Більше я не задумуюсь над цим. Як батько трьох дітей з помітною різницею у віці, я більше не зациклююсь на тому, що буде далі. Я ціную те, що відбувається зараз. Тим більше, що це «зараз» зайнято трьома реальностями одночасно.
Мій дворічний син починає говорити та обожнює «Історію іграшок». Дочка дивиться стендап на своєму планшеті й скаржиться, що дівчатка її віку вже п’ють лате, а вона ще ні. Старший син працює фотографом (він правда хороший фотограф) і водить мотоцикл. Він ходить на вечірки, але не захоплюється алкоголем, а травичку курив у восьмому класі, про що пізніше розповів мені.
Кожен день я відчуваю себе мандрівником у часі, якого кидає між юністю, середньою школою і дитячим садом.
А точніше, між епохами старого, середнього і молодого батька.
Дволітки прекрасні. Все, що вони роблять – чарівно. Їхній світ малий, але наповнений чудесами. Підлітки, навпаки, вважають, що світ наповнений тривогами та пастками соціальних норм. А молоді люди просто вічно сперечаються. З огляду на це все, хто ж не вибере прості задоволення від дитячих ігор або казок на ніч?
Складно ділити свої батьківські пристрасті та інтереси порівну, але я намагаюся. Навіть захоплюючись кожним новим словом молодшого сина, я повинен пам’ятати про нових друзів дочки або про те, що старший здає на водійські права.
Читайте також: Як налагодити стосунки з дитиною: мудрі поради
Але я не хочу сказати, що не люблю проводити час зі старшими дітьми. Іноді це велике полегшення – просто побути з тими, кому не треба міняти памперси, контролювати їх кроки по сходах і вчити висловлювати свої почуття без істерик.
Найскладніше в тому, щоб бути батьком трьох дітей різного віку – то, що я абсолютно не розумію, яким же це.
Підозрюю, майже ніхто не розуміє. Коли ваші діти близькі за віком, ви можете щось зрозуміти.
Але коли одна дитина вже доросла, інша підліток, а третя сидить на горщику, це ніяк не охопити батьківською свідомістю.
Три моїх близьких людини звуть мене тато, але кожен має на увазі щось своє. Буває, коли я не можу бути хорошим батьком для них всіх, то думаю: а чи говорять вони про одну й ту ж людину?
Моя дитина
За матеріалами
