Ізраїльський історик Юваль Ной Харарі вважається одним з найоригінальніших мислителів сучасності. Його книги «Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього», «Homo Deus: За лаштунками майбутнього» стали світовими бестселерами, їх перевели на десятки мов. Перша присвячена історії людства, друга – образу його віддаленого майбутнього. У своїй третій книзі – «21 урок для 21 століття» – Харарі розмірковує про сьогоднішні реальності. Один з розділів присвячений тому, як треба виховувати дітей, які сьогодні народжуються, щоб вони були готові до прийдешніх викликів.
Спеціально для наших читачів переказуємо головні тези Харарі.
Тренувати пам’ять насправді не потрібно
Колись, пише Харарі, запам’ятовувати інформацію дійсно було необхідно. Ще 200 років тому більшість жителів планети могли в кращому випадку задовольнятися мізерними даними з приватних бібліотек. Сьогодні навіть у віддалених районах Землі є смартфони з мобільним інтернетом, а щоб прочитати одну тільки «Вікіпедію», не вистачить і двох життів. Інформації дуже багато, і нема потреби зберігати її в голові. На думку Харарі, набагато важливіше «вміти розуміти інформацію, відрізняти важливе від несуттєвого, а головне – з’єднувати розрізнені фрагменти інформації в цілісну картину світу».
Вчитися програмувати – теж необов’язково
Багатьом здається, що знання програмування та іноземних мов – це те, що буде затребуване завжди. Насправді вважає Харарі, до 2050 року – коли народжені в нинішньому році людям буде близько 30 років – необхідність в подібних навичках, цілком ймовірно, пропаде. Програмувати та переводити з мови на мову буде штучний інтелект, а нам, щоб заговорити на хорошій мандаринській, досить буде лише запустити додаток. На думку Харарі, замість технічних умінь будуть затребувані життєві навички, в першу чергу «здатність пристосовуватися до змін, вчитися новому і зберігати холоднокровність в незнайомих ситуаціях». Як пише історик, «щоб йти в ногу зі світом зразка 2050 року буде потрібно не просто пропонувати нові ідеї та продукти – потрібно буде насамперед постійно оновлювати самих себе».
Важливо вміти кожні 10 років починати кар’єру з нуля
Через 30 років непередбачуваність світу радикально зросте, пророкує Харарі. Наприклад, розвиток штучного інтелекту і масштабне впровадження машинного навчання будуть кожні 10 років до невпізнання міняти ринок праці. Скажімо, нові технології у сфері дронів залишать пілота без роботи, але він перевчиться і відправиться працювати на місце, створене появою дронів, в команду операторів безпілотника. Але незабаром і ця позиція буде автоматизована, і йому, цілком можливо, доведеться шукати вакансію в абсолютно новій області. Оскільки середня тривалість життя збільшиться, починати з нуля свою третю кар’єру в 50 років стане нормою життя.
Взагалі варто налаштуватися на постійну нестабільність
Життя покоління людей, народжених близько 2021 року, буде куди більш напруженим, ніж наше. По-перше, потрібно буде постійно пере придумувати себе і шукати нову ідентичність, щоб не залишитися на узбіччі економічних і соціальних процесів. Це стосується не тільки професії, а й політичних поглядів, естетики й навіть гендеру. По-друге, в 50 років людина все ще буде вважатися молодою. Багатьом в цьому віці з біологічною звичкою вже буде хотітися розміреності та стабільності в житті, але дозволити їх собі буде не можна. Результатом постійно мінливої дійсності стане найсильніший стрес, який з віком буде переносити все важче.
Слухати дорослих – погана порада
Раніше слухати старших і покладатися на їхній досвід було порівняно безпечно, пише Харарі. Світ був передбачуваний: в Китаї зразка 1019 року не всі знали, яка династія правитиме через 30 років, але в тому, що дівчаткам важливо стати слухняними дружинами, а хлопчикам з аристократичних сімей – воїнами та каліграфами, сумнівів не було. Тепер це не так. Світ змінюється дуже швидко, і знання старших втрачають свою актуальність ще до того, як почне підростати наступне покоління. Дорослі не хочуть чинити зла дітям, пише Харарі, але в XXI столітті вони, з більшою ймовірністю, передають застарілі знання і досвід.
Читайте також: Ми готуємо дітей до позавчорашнього світу
До себе прислухатися теж не варто
Наступне покоління не повинно вірити навіть внутрішнього голосу. На думку Харарі, вже зараз маркетологам стало набагато простіше маніпулювати нашою свідомістю – за допомогою технологій. А до 2050 року відрізнити власні установки від нав’язаних ззовні буде вкрай проблематично. Тому важливо вчити дітей критичного мислення. Причому чим раніше, тим краще. «Якщо ж ви хочете зберегти хоча б частковий контроль над своїм життям і майбутнім світу, ви повинні бігти швидше алгоритмів, швидше Amazon і держави й пізнати себе раніше, ніж це зроблять вони. Тому не беріть з собою лишнього багажу », – пише Харарі.
Головне – оригінальність
Через 30 років, на думку Харарі, оригінальність стане новою нормою, а гнучкість мислення – ключовим навиком. При цьому будь-який досвід перестане бути цінним і релевантним – через швидкість прогресу, яка стане неймовірно високою. Доведеться бути повністю готовим відмовитися від усього набору знань і навичок і тут же почати створювати новий (а незабаром викинути і його). Значення матиме тільки здатність творчо мислити в абсолютно незнайомій ситуації. Тут у Харарі немає відповіді на питання, як бути. «Неможливо навчитися гнучкості мислення, читаючи книгу або слухаючи лекцію. Вчителям не вистачає гнучкості, необхідної в XXI столітті, тому що вони самі вийшли зі старої системи освіти », – пише історик.
