Які слова не варто говорити дитині й чим їх замінити, щоб спілкування вийшло максимально продуктивним.

«Зараз же заспокойся!», «Перестань нити!», «Як я сказала, так і буде!» – ви теж так говорите? Психолог Рене Джейн рекомендує замінити ці фрази на більш ефективні.

ЯК МОЖНА: «Перестань кричати!»

ЯК ТРЕБА: «Я теж іноді злюся і кричу. Давай заспокоїмося і розберемося, як ми можемо тобі допомогти»

Крик в моменти гніву — це природна реакція організму на роздратування. Психологи прийшли до висновку, що крик допомагає нам впоратися з фізичним болем: він посилає сигнали в мозок, тим самим полегшуючи неприємні відчуття.

Те ж саме стосується і душевного болю: коли ви кричите, ви випускаєте пар, негативну енергію.

Ось вам порада: запропонуйте дитині вибрати будь-яке слово з позитивним забарвленням — те слово, яке вона буде кричати в моменти злості.

Немає сенсу забороняти дитині кричати: але варто контролювати те, як вона це робить. Крім того, ви можете пограти в дикунів і покричати якусь дурницю разом.

ЯК МОЖНА: «Перестань кидатися іграшками!»

ЯК ТРЕБА: «Коли ти кидаєш іграшки, мені здається, що тобі не подобається грати з ними»

Так ви не засуджуєте дитину, а переносите фокус з її поведінки на ваші почуття. Цей нехитрий прийом пробудить рефлексію дитини: змусить задуматися, що вона зробила не так, раз її мамі стало неприємно.

ЯК МОЖНА: «Як же з тобою складно!»

ЯК ТРЕБА: «Непроста ситуація. Давай спробуємо вирішити її разом»

Дитина упирається або робить щось на зло тоді, коли ситуація приносить їй дискомфорт. Спробуйте разом розібратися, чому так відбувається.

Допоможіть дитині зробити те, що у неї не виходить, — так ви покажете їй, що ви одна команда.

Читайте також: Фрази, які варто говорити дитині хоча б раз у день

ЯК МОЖНА: «Хутко йди чистити зуби!»

ЯК ТРЕБА: «Кому в першу чергу почистимо зуби: тобі чи іграшці?»

Пропонуючи дитині вибір з двох справ, ви демонструєте свою повагу до неї: малюк теж може розпоряджатися часом, а значить, і тримати ситуацію під контролем. Таким чином, щоб повернути собі контроль над ситуацією, йому більше не потрібно маніпулювати вами за допомогою капризів і істерик.

ЯК МОЖНА: «Їж зараз же або підеш спати голодним!»

ЯК ТРЕБА: «Що зробити, щоб ця їжа стала для тебе смачнішою?»

Таким чином ви перекладаєте відповідальність за пошук вирішення на свою дитину, тобто вчите її аналізувати та співпрацювати.

ЯК МОЖНА: «Що ти влаштував в кімнаті ?! Туди зайти страшно! Ти будеш покараний, якщо зараз же не поприбираєш»

ЯК ТРЕБА: «Як щодо прибирання на цій полиці? Я допоможу тобі»

Починайте з малого: так ви ставите посильне завдання. Не лякайте дитину тим, що потрібно негайно прибрати все і відразу.

Якщо поставлена ​​задача здається дитині нездійсненною, вона не підступитися до її вирішення.

ЯК МОЖНА: «Так, все! Ми йдемо!»

ЯК ТРЕБА: «Що ти хочеш встигнути зробити перед тим, як ми підемо додому?»

Так ви дозволяєте дитині самій придумати, що їй потрібно в якості результату. Сформулювавши для себе мету, вона швидше переключиться до нової діяльності, не зациклюючись на старій.

ЯК МОЖНА: «Перестань нити!»

ЯК ТРЕБА: «Я не дуже розумію тебе. Скажи ще раз звичайним голосом»

Коли ви просите вимовити фразу повторно, ви ненав’язливо демонструєте дитині, що її тон і манера говоріння мають значення для слухача.

Малюк зрозуміє: його вимова визначає те, чи буде його прохання почуте.

ЯК МОЖНА: «Скільки ще раз я повинна повторювати?»

ЯК ТРЕБА: «Добре, спочатку ти не почув мене. Давай так: коли я прошу тебе про щось, ти пошепки повторюєш мої слова »

Коли ви просите дитину повторити сказане — до вас прислухаються, а значить, ваш посил набуває сили. А коли ви пропонуєте дитині вимовити фразу голосно або, навпаки, тихо — то привносите в спілкування елемент гри.

ЯК МОЖНА: «Невже так складно взяти й зробити це ?!»

ЯК ТРЕБА: «Якщо тобі важко зосередитися, давай повернемося до цього через 17 хвилин»

Психологи прийшли до висновку, що через кожні 52 хвилини роботи людині необхідний 17-хвилинний відпочинок. Якщо дитина зробить перерву, то до справи вона повернеться відпочилою, а значить, і сконцентрованою.

ЯК МОЖНА: «Досить скаржитися!»

ЯК ТРЕБА: «Я розумію тебе. Ти вже придумав, як розв’язувати цю проблему?»

Так ви вбиваєте двох зайців: по-перше, вчите дитину бути відповідальною, по-друге — розважливою.

Запропонуйте дитині вголос перерахувати можливі розв’язки проблеми, яка її турбує.

ЯК МОЖНА: «Не змушуй мене червоніти за тебе!»

ЯК ТРЕБА: «Давай відійдемо вбік і обговоримо це наодинці»

Не думайте, що погана поведінка дитини на людях — це жест у вашу сторону або знущання з вас. Своїми капризами дитина лише висловлює дискомфорт, незадоволеність ситуацією. Навчіть малюка висловлювати їх інакше. Коли ви обговорюєте проблему наодинці з дитиною, ви стаєте командою. Замість того щоб лаяти малюка, викликати у нього почуття страху або сорому, краще направити загальну енергію на вирішення ситуації.

ЯК МОЖНА: «Досить кричати!»

ЯК ТРЕБА: «Давай разом удамо, що задуваємо свічки на торті» (Для дітей постарше — попросити дихати так, як зазвичай робить Дарт Вейдер). Глибоке дихання, як ніщо інше, відновлює енергію. А елемент гри показує дитині, що ви їй друг.

ЯК МОЖНА: «Не прикидайся! Не реви, досить робити з мухи слона!»

ЯК ТРЕБА: «Якби твої почуття були монстром — як би виглядало обличчя цього чудовиська?»

Діти вередують навіть тоді, коли вони просто втомилися. Не слід лаяти їх за це, набагато ефективніше перевести увагу дитини на щось інше, наприклад на уявного монстра.

Наділяючи емоції виглядом персонажа, дитина вступає в діалог із самим собою, намагається зрозуміти причину своєї злості. Зрештою, саме таким чином вона навчиться справлятися з емоціями.

ЯК МОЖНА: «Іди до себе в кімнату!»

ЯК ТРЕБА: «Я посиджу тут до тих пір, поки ти не захочеш мене обійняти»

Якщо ви намагаєтеся дистанціюватися від дитини, це принижує її. В такому випадку вона закриється від вас. І, навпаки, якщо ви даєте дитині час на роздуми та відносну свободу дій, не йдучи від неї, ви ніби говорите: «Якщо що — я поруч. Я завжди допоможу тобі».

Якщо ви почнете розмовляти з дитиною правильно, у малюка ніколи не з’явиться страх перед вами. Він не злякається бути відкритим стосовно вас, і у нього більше не залишиться приводів вередувати та влаштовувати істерики.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів