Підлітки — це такі особливі люди, які можуть вибухнути від необережно сказаного слова. Але іноді й ми самі підливаємо масла в вогонь — і ось, конфлікт вже розгорівся. Обережніше, батьки, подумайте двічі, перш ніж сказати ось це.

Значить так!

Просто поспостерігайте за собою — як часто ви починаєте розмову з багатозначного (а ще тиранічного та образливого) «Значить, так». Нічого хорошого ці слова зазвичай не обіцяють — навпаки, зараз, швидше за все, будуть претензії, невдоволення або накази щось негайно зробити. І, звичайно, почувши їх, ваш підліток наїжачиться і приготується захищатися. Хочете діалогу, а не сварки — скажіть щось на кшталт «Я тут подумала …»

В моєму будинку

«У моєму будинку так не роблять», «В моєму будинку вирішую я», «В моєму будинку не кидають фантики на підлогу». Звичайно, кажучи це, ви не маєте на увазі, що будинок цей виключно ваш. Швидше за все, ви хочете нагадати тинейджеру про те, хто тут головний і кого не слухаються. Але він-то чує, що будинок цей не його, що його думка тут нікого не хвилює, що ви все будете вирішувати самі. Прикро! Відверто кажучи, будинок цей спільний, ви тут живете всі разом — і дбаєте один про одного. Ось з цього і почніть!

Мало чого ти хочеш

Ця (насправді дурна і дуже шкідлива) фраза часто вилітає у нас автоматично. Такий привіт з нашого власного дитинства — часто наші батьки всерйоз цікавилися нашими бажаннями? Ваш підліток чує ось що: «Мені не важливі твої бажання, я буду критикувати їх і не буду ставитися до них серйозно. І до тебе теж». Дуже псує стосунки!

Негайно зроби

Уроки, наприклад. Або прибирання в кімнаті. Або ще щось — але негайно, відклавши всі свої справи. Якщо ви так скажете дорослій людині — вона вас, м’яко кажучи, не зрозуміє. Чому ж ви вважаєте, що підліток повинен негайно і бадьоро реагувати на ваші накази? Так, страшенно дратує, коли ви просите десять разів, а він мляво відгукується і не робить. Але все-таки поважайте його час теж.

Читайте також: Сам на сам з драконами: яким бачать світ дорослих — підлітки

Мене не цікавить, чому

Так, ви злі, засмучені й хочете, щоб наслідки чергового косяка були швидко виправлені. І вас прямо зараз не цікавить причина. Але все-таки, будь ласка, замініть цю фразу на «Я б хотіла знати, чому» – вона якраз сприяє діалогу, на відміну від першого варіанту.

Ще не доріс вирішувати сам!

І не доросте, якщо ви весь час будете йому повідомляти, що він малолітній дурень, не здатний нічого вирішити. Цікавий парадокс: ми дуже хочемо, щоб наші діти швидше стали самостійними, але різко припиняємо більшу частину їхніх спроб зробити це — адже вони все роблять не так і неправильно. Але щоб стати самостійним і щось вирішувати, потрібен досвід, а досвід — це неминучі помилки. Краще сказати «Мені здається, це питання ми поки будемо вирішувати разом».

Твоя справа — добре вчитися

А ще його справа — пізнавати світ, ставити питання, вивчати, хто він такий і яке місце займає у світі. Так що ваша фіксація тільки на його навчанні — це, по-перше, прикро, по-друге, говорить про вас як про досить обмежену людину, з якою і поговорити-то більше нема про що. До того ж поняття «добре» досить розпливчасте: оцінки — це одна справа, отримані знання та навички роботи з інформацією — інша. Краще вже про його кругозір так турбуйтеся!

Не смій так зі мною розмовляти

Так, ви вже сваритеся, клаптики летять по закутках, і в запалі образи всі можуть одному наговорити різного. Фраза закономірна — але від цього не менш образлива: доросла людина тут ви, і ви себе все-таки контролюєте краще, ніж імпульсивний підліток, чия вольова сфера ще тільки формується. Він би й хотів стриматися, але часто не може — майте це на увазі!

Тому, що я так вирішила

Чи не найкраща відповідь на питання «Чому?» Підлітку і правда важливо почути ваші аргументи — нехай він з ними й не погодиться (а він, звичайно, не погодиться). Але сам факт, що ви спілкуєтеся з ним не як з трирічним, а майже як з рівним, і у вас є не тільки принцип сили, а й готовність до діалогу — дуже важливий!

Ти мене дістав

Будьте впевнені, він і сам себе давно дістав. А в батьках йому дуже важливо бачити та відчувати ту саму кам’яну стіну, до якої можна притулитися й отримати захист. Тому, як би він вас ні дістав — потерпіть, будь ласка!

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів