За всіма нормами малюк вже повинен розмовляти, але мовчить? Коли потрібно турбуватися? Дитина мовчить, і батьки, звичайно, починають бити на сполох. Але не поспішайте панікувати та ставити діагнози. Спробуйте розібратися в причинах.
Причини мовчання
Першою причиною «мовчання» дитини є відсутність потреби у мовленні. Наприклад, якщо малюк хоче пити, він показує рукою на кружку і при цьому «мукає». Адже головне, що його бажання виконують без зайвих слів і дитина робить висновок, що йому і «мовчки» живеться непогано.
Наступною причиною відсутності мовлення у малюка може стати вплив несприятливих факторів під час вагітності, пологів, в перший рік життя: травми, прийом ліків, різні інфекції, стрімкі або, навпаки, затяжні пологи, спадкові захворювання. Все це може викликати затримку психічного розвитку. Якщо малюк почав тримати голівку, сидіти, стояти, агукати, ходити пізніше однолітків, то він, швидше за все, буде відставати й в мовному розвитку. При підозрі на затримку розвитку необхідно провести повне медичне обстеження. Залежно від його результатів дитячий психолог і педіатр складуть програму лікування, спрямовану на усунення психічних і мовленнєвих проблем малюка.
Часто починають пізно говорити й діти, що ростуть у двомовних сім’ях. Є думка, що поки малюк не опанував рідною мовою, йому рано вивчати іноземну. Правда, бувають і винятки.
Що повинно насторожувати?
Як вчасно визначити, що дитині потрібна допомога фахівця? На що варто звернути увагу?
До 1 року
- У малюка є особливості будови органів мовлення: ущелина губи й піднебіння.
- Є порушення м’язового тонусу (м’язи напружені або, навпаки, мляві).
Від 1 року до 2 років
- Малюк не говорить жодного осмисленого слова.
- Малюк не розуміє ваших прохань, не реагує на власне ім’я.
- Дитина зовсім не використовує в спілкуванні міміку і жести.
- Дитина погано розуміє слова, якщо не бачить губ співрозмовника.
- Мовлення малюка є з носовим відтінком.
Від 2 до 3 років
- Дитина говорить на своїй «пташиній» мові, яку часто не розуміють навіть батьки.
- Дитина затинається, повторює слова, робить великі паузи.
Прості поради
У всіх цих випадках краще звернутися до логопеда. Але самі батьки теж можуть вплинути на розвиток мови малюка, виконуючи нескладні рекомендації.
- Приділяйте новонародженому якомога більше уваги. Наявність емоційного контакту з мамою, особливо в перші місяці життя дитини — запорука її успішного розвитку. Чим більше мама розмовляє зі своїм малюком, обговорюючи та коментуючи все, що відбувається навколо, тим краще він буде розвиватися.
- Розмовляйте з дитиною повільно і чітко, це дозволить їй «переробити» почуту інформацію.
- Розповідайте маляті про те, що відбувається тут і зараз: пташка полетіла, машина поїхала і т. д.
- Показуйте дитині способи взаємодії з навколишнім середовищем за допомогою мови. Просимо – «Дай!», дякуємо – «Спасибі!», йдемо додому – «До побачення!».
- Не намагайтеся розуміти дитину, якщо він розмовляє жестами. Удайте, що не знаєте, чого він хоче. Спонукайте його просити. Чим довше ви будете розуміти жестову мову малюка, тим довше він буде мовчати.
- З 6 місяців читайте дитині книжки з картинками.
- Співайте пісеньки, розповідайте дитячі вірші, заохочуйте малюка підспівувати вам, це допоможе йому розширити свій словниковий запас.
- Тренуйте мімічні м’язи та м’язи язика. Для цього, станьте разом з малюком перед дзеркалом і почніть «корчити» один одному пики: цокайте язиком, посміхайтеся, надувайте щічки, виставляйте язичок облизувати губки.
- Надавайте дитині можливість для самостійних дій і хваліть за кожне нове слово.
- Спілкуйтеся з малюком на простій і зрозумілій мові, уникаючи складних синтаксичних конструкцій, і він обов’язково незабаром заговорить!
