Моя дочка замахнулася на мене … Що робити? Вона агресивна? Мій син намагався мене вдарити … Чим я заслужив? Нам дуже важко вийти з такої картини світу, в якій дитина може тільки любити своїх батьків, і не може злитися на них.
Зараз мені здається кумедним той факт, що колись я була впевнена, що мої діти не можуть злитися на мене тому, що я дуже стараюся заради них. І коли мій 5-річний син розлютився так, що став ламати та псувати мої речі, я була шокована. Ніяк не очікувала, що таке можливо.
Моя дочка замахнулася на мене … Що робити? Вона агресивна? Мій син намагався мене вдарити … Чим я заслужив? Нам дуже важко вийти з такої картини світу, в якій дитина може тільки любити своїх батьків, і не може злитися на них. Тим часом, все з точністю до навпаки. Якщо дитина може показати свою злість, отже, прийняття в родині досить, щоб вона могла бути спонтанною. Якщо прийняття немає, дитина починає лякатися своєї злості, придушувати та витісняти її.
Читайте також: Школа юного лідера: Як правильно реагувати на агресію дитини. 10 кроків до виховання успішної людини
Злість вашої дитини
І тому, ми зустрічаємо багато добрих людей, які начебто не зляться. Насправді вони не зляться відкрито тому, що бояться бути поганими, але в стосунках вони практикують пасивну агресію.
Тим часом дитина замахується, кидає річ на підлогу, обзивається — тому, що злиться. Злість означає, що їй щось не подобається, або сили її вичерпані, і вона не витримує, або вона відчуває, що стосовно неї поводяться погано і недоброзичливо. Так, саме так. Вона реагує агресією на агресію.
Але дорослі рідко про це замислюються. Найлегше віддати відповідальність самій дитині, і оголосити її поганою, злою або винуватою.
Вона підкориться і погодиться з такою оцінкою, бо у неї вибору немає. Але право на захист особистих меж у неї не сформується. Вона залишиться заляканою і залежною від оцінки інших, таких самих пригнічених, людей.
Причини проявів агресії:
- Дитина може проявляти агресію, якщо вона щось хоче, а їй не дають.
- Якщо вона не хоче, а її змушують.
- Якщо відчуває токсичну дію, наприклад, їй кажуть, що вона погана, або гірша за інших дітей.
- Якщо у неї скінчилися сили, і ресурсів немає.
Так що ж робити?
Для початку не потрібно робити далекосяжних висновків про її характер, а звернути увагу на те, що вона проживає наразі. І для початку зрозуміти самому, що з нею.
Втомився? Розчарований? Переживає марність? Протестує проти токсичності?
- Відобразіть дитині її почуття, і зупиніться, якщо ви від неї вимагаєте того, що вона не в змозі робити.
- Зупиніть того, хто її порівнює або лає. Заспокойте дитину.
- І вчіться у дитини того, щоб не блокувати свою злість і невдоволення, а приймайте їх, як сигнали неблагополуччя.
- Не давайте дитині себе бити. «Ти злишся, але бити маму не можна».
Однак її злість швидко зійде нанівець, якщо вона побачить що ви почули її, помітили її почуття, і відреагували, як батько, на якого вона може покластися.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
