Які умови необхідно створити вдома і в школі, щоб дитина краще розуміла навчальний матеріал, була уважнішою на уроках і запам’ятовувала більше інформації? Про це розмірковує біолог-еволюціоніст Джон Медіна у своїй книзі «Правила мозку». Ділимося його ідеями, які стануть в пригоді й батькам, й педагогам.
Більше руху!
Елементарна зарядка вранці, тренування в спортивній секції або навіть прості прогулянки після школи допоможуть дитині вчитися набагато успішніше!
З точки зору еволюції наш мозок розвивався в процесі праці та подолання відстані понад 19 кілометрів на день. Сучасні люди, як правило, ведуть малорухливий спосіб життя. Але нам як і раніше необхідна активність.
Як показують дослідження, фізичне навантаження стимулює роботу мозку, допомагає поліпшити довготривалу пам’ять, логічне мислення, увагу і здатність вирішувати нові завдання.
Навантаження не повинні бути надто інтенсивними: перевтома може завдати шкоди пізнавальній здатності. Досвідченим шляхом було визначено, що золота середина – півгодинні заняття аеробікою три рази в тиждень.
В ході одного експерименту діти займалися бігом по пів години 2-3 рази в тиждень. Уже після трьох місяців їх когнітивні здібності значно покращилися.
Здоровий сон
Робити уроки або (тим більше!) сидіти в соціальних мережах допізна – це дуже погана ідея. Нашому мозку необхідний здоровий сон, щоб успішно вчитися.
Недолік сну погіршує розумову діяльність за всіма можливими показниками: погано впливає на увагу, робочу пам’ять, математичні здібності, логічне мислення і моторику.
Найцікавіше, що негативний ефект від регулярного недосипання накопичується. Цей факт був детально досліджений в наукових експериментах. В ході одного з них час нічного відпочинку обмежили шістьма і менше годинами. Через п’ять днів когнітивні здібності випробовуваних виявилися такими ж, як після двох діб без сну, тобто знизилися на 60 відсотків!
Маленькі групи
Існуюча система освіти не враховує, що учні одного віку мають різні інтелектуальні здібності. Адже нейронні зв’язки кожного мозку унікальні!
Учні освоюють певні знання за різний час і в різному ступені. Коли дітей багато, викладачеві важко встежити за всіма, тому повинні існувати межі кількості учнів – чим менше, тим краще.
Маленькі класи забезпечують успішну роботу вже просто тому, що педагог може спостерігати за кожною дитиною. Займаючись з невеликою групою, учитель краще бачить, коли учні помиляються, чи працюють вони в повну силу і наскільки добре зрозуміли матеріал.
За інших рівних умов менші за розміром класи створюють більш сприятливу для навчання атмосферу.
Спочатку ключова ідея, потім деталі
Пам’яті властиво зберігати найголовніше з того, з чим ми стикаємося. Деталі ж можна відновити, якщо згадати суть.
Мозок краще сприймає узагальнені концепції, а не зокрема.
Зрозуміло, детальні знання мають дуже велике значення для успішного навчання в школі. Цікаво, що запам’ятовувати подробиці можна, спираючись на зміст.
Якщо ви хочете, щоб дитина добре засвоїла матеріал, не починайте з деталей. Зосередьтеся на ключовій ідеї та вишиковуйте подробиці навколо основних понять.
Підтримка інтересу
Увага – це один із секретів високої успішності. Вона нерозривно пов’язана з інтересом або важливістю інформації. Ми помічаємо все незвичайне, непередбачуване, що відрізняється, що викликає емоції. Такі сигнали обробляються мозком і запам’ятовуються набагато краще, ніж нейтральні.
Чим більше уваги мозок приділяє одержуванню сигналів, тим краще кодується а, отже, зберігається інформація.
Одна з найважливіших задач вчителя – утримати увагу учнів
На середньостатистичному уроці втрачають інтерес приблизно через 10 хвилин. Учитель повинен враховувати цю особливість. Після закінчення 600 секунд необхідно привернути увагу дітей емоційно значущим стимулом, пов’язаним з темою, – яскравим чином, новиною, показовим прикладом, розповіддю на тему дня, історією, анекдотом чи жартом.
Маленькі смислові блоки
Більшість викладачів вивалюють на своїх учнів занадто багато інформації і дають занадто мало часу для її перетравлення. Фахівці, які добре знаються на своїй темі, просто забувають, як бути новачком.
Щоб поліпшити процес навчання, педагог повинен підносити інформацію невеликими порціями, даючи дітям відпочинок між смисловими блоками уроку. На одну ідею можна витратити 10 хвилин. За цей час необхідно сформулювати конкретний тезу, а потім ясно, точно і детально пояснити зв’язок між деталями і основною концепцією. Потім бажано скористатися пасткою для підтримки уваги (див. Попередній пункт) і плавно перейти до наступної думки.
Однозадачність
Поспостерігайте, як дитина виконує домашню роботу. Вона слухає музику і веде активне листування з друзями? На комп’ютері відкрито відразу кілька вікон і програм, які не мають відношення до навчання? Зрозуміло, в такій атмосфері важко сконцентруватися на завданні.
Вчені довели, що мультизадачність – це міф. Мозок не здатний приділяти увагу одночасно кільком різним речам. Неможливо залишатися зосередженим і якісно обробляти інформацію, перескакуючи від однієї справи до іншої.
Постарайтеся зробити так, щоб учня оточувало якомога менше чинників які відволікають, – і його результати точно покращаться.
Повторення
Учні забувають 90 відсотків того, що вивчають в класі, протягом 30 днів. Причому більша частина інформації випаровується з голови в перші години після уроку.
Продовжити термін зберігання інформації можна шляхом її планомірного відтворення через певні проміжки часу. Кількість повторень і інтервал між ними критично важливі для переходу з короткочасної пам’яті в довготривалу.
В ідеалі пройдений матеріал потрібно повторити ще два рази протягом доби (краще зробити це в перші години після уроку). Потім необхідно повернутися до інформації через три або чотири дні.
Для остаточного закріплення знань бажано повторювати певні теми раз на пів року. З урахуванням прогресу зміст оглядового матеріалу можна коригувати. Такий підхід займає багато часу, але приносить величезну користь при вивченні будь-якого предмета, особливо іноземних мов.
У момент навчання пам’ять непостійна – повторення роблять її більш надійною.
Зниження рівня стресу
Викид гормонів стресу (адреналіну і кортизону) – це захисна система організму. Вона призначена для включення моментальної реакції на серйозну, але короткочасну загрозу для життя.
Однак в сучасному світі стрес часто вимірюється не секундами зустрічі з реальною небезпекою, а годинами, днями та місяцями психоемоційних навантажень. В цьому випадку гормони отруюють наш організм.
Занадто сильний і тривалий стрес шкодить навчанню. Діти, які страждають від нервового напруження, не дуже успішні в математиці та мовах. Їх пам’ять набагато слабкіша, ніж в інших. Вони гірше узагальнюють і адаптують наявну інформацію до нових сценаріїв. Їм важко зосередитися.
В екстремальних умовах гормони стресу здатні навіть пошкодити тканини головного мозку!
За спостереженнями дослідників, діти, які постійно спостерігають сварки батьків або відчувають сильний психологічний тиск, демонструють нижчу успішність, ніж їх однолітки, що живуть в спокійних умовах. Так що один з найважливіших чинників успіху в навчанні – стабільна емоційна ситуація вдома і в школі.
Мультисенсорне середовище
Чим більше органів чуття залучено під час навчального процесу, тим краще запам’ятовується інформація.
В ході експериментів, які проводив когнітивний психолог Річард Майер, групи, які працювали в мультисенсорному середовищі, завжди демонстрували найкращий результат, ніж ті, хто отримував інформацію тільки по одному каналу (наприклад, через слух або зір).
Якщо хочете, щоб дитина краще засвоїла тему, уявіть інформацію не тільки у вербальній, а й у візуальній формі. Один з ефективних методів – використовувати анімацію спільно з усним оповіданням. При цьому важливо дотримуватися принципу узгодженості: сторонній матеріал краще виключити.
Подумайте, як ще можна залучити зорові, слухові, тактильні, смакові та нюхові стимулятори в поєднанні з традиційними способами подачі матеріалу.
Читайте також: Дитина не хоче вчитися: як підвищити інтерес до навчання
Заохочення вродженої цікавості
Діти народжуються з невгамовною допитливістю і сильним бажанням вивчати світ. Вони із задоволенням пробують нове, аналізують предмети і їх властивості, ставлять досліди (спочатку невигадливі, потім складніші).
Кожна дитина – дослідник від природи. Все, що від вас вимагається, – заохочувати її прагнення до пізнання.
Потрібно створити такі умови, щоб учень міг активно тестувати навколишнє середовище, слідувати покликам свого мозку, експериментувати, спостерігати, робити власні відкриття, здобувати знання в процесі гри, застосовувати теорію на практиці та отримувати задоволення від цього процесу.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
