Підлітковий вік — справжнє випробування, як для дитини, так і для її батьків. Ще недавно милий, слухняний школяр може перетворитися на чудовисько і проявити агресію. Ця проблема лякає і змушує сумніватися у власних педагогічних здібностях. Щоб не розгубитися і зреагувати правильно, треба розуміти, які особливості цього віку, чим обумовлена агресивна поведінка підлітків, чи можлива профілактика проблеми.

Відсутність особистого простору

Агресивна поведінка підлітків нерідко буває пов’язано з тим, що батьки не надають їм особистого простору. В чому це проявляється? Наприклад, у відсутності у матері та батька звички стукати у двері, входячи в кімнату дитини, в небажанні надати окрему кімнату (або хоча б її частину), яка належала б тільки підлітку. Ця територія повинна бути недоторканною для інших членів сім’ї. Навіть якщо маму дратує безлад на столі дитини або дивні малюнки на стінах, треба змиритися з цим: так вона намагається проявляти свою індивідуальність.

Агресивна поведінка як протест

Зухвала та агресивна поведінка це спосіб висловити свою незгоду. Найчастіше з надмірним контролем. Тривогу за дитину в будь-якому віці можна зрозуміти. Але надмірний контроль може призвести до скритності, відсутності довіри та спалахів агресії. Важливо не контролювати, а домовлятися. Батьки можуть пояснити, що хвилюються, попросити дитину попереджати, якщо вона затримується, робити контрольні дзвінки під час прогулянок і т.д.

Спроби показати себе незалежним

Агресія є спробою продемонструвати свою незалежність. Коли підліток сперечається з кожним словом дорослих і починає кричати у відповідь на найменшу незгоду з його точкою зору (навіть якщо вона виглядає абсурдною), треба не ображатися і не злитися, а зрозуміти, що він вчиться відстоювати свою думку.

Батькам важливо навчитися поважати думку своєї дитини, не нав’язуючи, а лише пропонуючи альтернативи.

Проблеми в школі або з друзями

Якщо у підлітка виникла проблема з учителем або друзями, він може зірватися на батьків, особливо якщо не виходить направити свій гнів на кривдника. Щоб уникнути подібного, варто з ранніх років навчати дитину відкрито говорити про її труднощі. До підліткового віку вона уже буде твердо знати, що батьки можуть дати цінну пораду або хоча б вислухати та підтримати.

Гормональний «вибух» випливає в агресію

Більшість особливостей пубертатного віку пояснюються тим, що відбувається гормональна перебудова організму. Вона впливає не тільки на фізіологію, а й на специфіку протікання психологічних реакцій. Підлітки відрізняються підвищеною збудливістю, вони емоційні та нестримані, не завжди добре контролюють себе і демонструють агресію. Це треба враховувати, вибудовуючи спілкування з дитиною.

Бажання привернути увагу батьків

Діти часто проявляють агресію, щоб привернути до себе увагу.

Підлітку важко просити про ласку і ніжності, і він починає завойовувати увагу альтернативними способами.

Особливо часто це відбувається в сім’ях, де батьки багато працюють або приділяють багато часу догляду за молодшими дітьми. Корекція такої поведінки досить проста: матері та батькові слід щодня відводити хоча б 15-20 хвилин, щоб поспілкуватися з підлітком, обговорити його проблеми, дати можливість поділитися новинами. Так дитина буде відчувати, що її цінують і вона важлива для батьків.

Читайте також: Сердиті хлопці: Що робити з агресією хлопчиків. Право на негативні емоції

Копіювання поведінки матері або батька

Якщо один з членів сім’ї схильний проявляти агресію, підліток може копіювати його поведінку в будь-якій ситуації, що провокує стрес. На жаль, така манера поведінки закріплюється досить швидко. Дитина, яка змалку спостерігала в сім’ї насильство та агресію, пізніше переносить подібні патерни у своє доросле життя.

Батьки повинні відмовитися від скандальних способів вирішення сімейних конфліктів — це буде найкраща профілактика небажаної поведінки підлітка.

А якщо він вже почав проявляти себе подібним чином, краще звернутися до психолога, щоб проблема не погіршилася.

Багатьом батькам агресивна поведінка підлітків знайома не з чуток. Але, як би важко їм не доводилося в ці моменти, важливо пам’ятати, що пубертатний вік рано чи пізно закінчиться. І від того, як дорослі поведуться з дитиною, залежить, чи буде вона довіряти їм в майбутньому!

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами