Кажуть, що ще в 1990-х Тед Тернер в нападі нарцисичного захоплення сказав: «Якби у мене було більше скромності, я був би ідеальним». З того часу Тернер все ж став трохи скромнішим, а ось сьогоднішнім підприємцям в області технологій абсолютно не вдається побороти власну зайву самовпевненість.
Навіщо бути скромним?
Адже ще Аристотель заявляв, що знати — природне бажання людей. Але інтелектуальна скромність — особливий вид скромності. Ви можете бути знавцем багато в чому, але не бачити власних ментальних обмежень. Інтелектуальна скромність — це визнати, що ми не можемо знати всього, а то, що ми знаємо, не робить з нас надлюдей. Навпаки, нам слід визнати, що, швидше за все, те, скільки ми знаємо — лише наша ілюзія, і нам слід шукати нові джерела мудрості.
Інтернет
Інтернет та цифрові медіа створили в нас враження необмеженості знань, які знаходяться від нас лише на відстані кліка. Це зробило нас ледачими, а значить в нас відкрилася порожнеча, яку може заповнити невігластво. Психолог Таня Ломброзо з Університету Каліфорнії говорить про нашу ілюзію мудрості. Вона каже, що швидкий доступ до великих обсягів інформації підриває здатність критично оцінювати рівень її засвоєння. Ми згадаємо картинку, цитату — і думаємо, що вже все засвоїли, без когнітивних зусиль, без задіяння пам’яті, аналізу і так далі. Ми вбираємо інформацію так, як нам її подають на екрані нашого гаджета, ми перестаємо її обробляти самі.
А як же всі ці бурхливі обговорення в мережі?
Те, що ви з них почерпнете, залежить від того, як ви взагалі спілкуєтеся з людьми. Люди інтелектуально скромні ніколи не пригнічують, не ховають, що не ігнорують власну вразливість. Вони бачать слабкості, як джерело особистого розвитку, вони використовують суперечки, як можливість відточити свої поняття і позицію. Скромні, від природи, люди завжди більш відкриті, вони допускають, що їхня думка — не остання інстанція.
Скромні та ні
Інтелектуальна скромність воліє правді перед соціальним статусом, пріоритет пошуку відповідей і готовність прийняти нові ідеї, навіть якщо вони не збігаються з власними. Слухаючи інших, ми ризикуємо зробити відкриття: інші знають більше за нас. Але скромні люди бачать особистий розвиток як мету, а не як засіб просування по соціальних сходах. Ми втратимо з уваги багато інформації, якщо будемо фокусуватися тільки на собі та на нашому місці у світі.
На іншому кінці шкали — інтелектуальна самовпевненість, злий близнюк впевненості в собі. Вона росте з егоцентризму, від тенденції переоцінювати власні якості та власну важливість, ігнорування ролі випадку або впливу вчинків інших людей в нашому житті. Так ми робимо успіх тільки нашою заслугою, а в неуспіху звинувачуємо обставини. У егоцентризмі є свій сенс, адже наш персональний досвід — це те, що ми знаємо найкраще. Але він стає проблемою, коли він занадто малий для того, щоб скласти серйозну думку, а ми все одно наполягаємо на своєму. Дослідження говорять про те, що люди не бачать власних недоліків навіть тоді, коли з легкістю знаходять їх в інших людях.
Читайте також: (Не) Упевнені: Як допомогти нашим дочкам знайти грунт під ногами? Ризик — невдача — досвід — успіх
Успішність і скромність
З еволюційної точки зору інтелектуальна самовпевненість може бути одним зі способів завоювання домінантної позиції шляхом насадження своєї точки зору. Водночас інтелектуальна скромність працює на досягнення консенсусу, на інтереси групи. Гіпотезою Центру людського розвитку в Каліфорнії, програми якого допомагають молодим людям стати успішними дорослими, є те, що скромність, допитливість і відкритість є ключем до наповненого життя. Одне з досліджень Центру пропонує шкалу вимірювання скромності, враховуючи, наприклад, є людина скромною завжди або тільки виходячи з обставин. Визнання того, що наша думка (і думки інших людей) можуть змінюватися в залежності від обставин, це значний крок, який знижує нашу зайву впевненість у власній правоті.
У царстві науки виходить так: якщо потреба — мати винаходів, то скромність — їхній батько. Вчені повинні бути готові залишити старі теорії на користь нових, більш точних, для того, щоб продовжувати постійні інновації. Багато вчених, які зробили свої головні відкриття в молодості, надовго залишаються в полоні власного «его» і не можуть зробити жодного нового прориву. Ейнштейн говорив, що інформація — це не знання. А ось Ласло Бок, директор по персоналу в Google, компанії яка зробила максимум для того, щоб інформація стала здаватися доступною будь-якому диванному експерту, вважає, що без скромності людина не здатна вчитися новому, тому саме скромність він шукає в кандидатах. Але її складно знайти в успішних людях, тому що вони рідко стикалися з невдачами.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
