Дитина хоче, щоб її обіймали та носили на ручках з найпершого дня життя. Нове наукове дослідження говорить, що обіймаючи дітей ви не тільки сприяєте правильному розвитку дитини, а й формуєте її мозок на майбутнє.

Для багатьох тварин тілесний контакт є потужним передавачем емоцій, сигналом, який визначає зв’язок між батьком і дитинчам. Для новонародженого, батьківська любов так само важлива, як і їжа.

Мавпочка шукає маму

Знамениті експерименти Гаррі Харлоу, проведені ще в 1950-х роках, показали світу дитинча мавпи, якому було запропоновано дві «мами»: металевий пристрій, що подає через сосочку молоко, і м’який плюшевий «мавпоподібний» пристрій. Так ось, маленька мавпочка наполегливо обіймала м’яку «маму», навіть коли в ній не було поживного молока.

Як відповідає на ласку людський мозок?

Роки по тому, після дослідів з мавпочками, вчені з Німеччини та Сінгапуру вирішили з’ясувати вплив рясної ласки на людський мозок і отримати вимірні результати. «Ми вирішили подивитися, як ласка батьків впливає на дітей, крім аспекту прихильності, як вона формує мозок, що розвивається», — пишуть дослідники Йенс Брауер і Аннетт Шрімер в серпневому номері журналу «Cerebral Cortex».

Вчені досліджували 40 дітей у віці 5 років і їх мам. Спочатку вони попросили мам і дітей пограти з іграшками Playmobil Farm 10 хвилин. Дослідники спостерігали та рахували, скільки разів мами доторкалися до своїх дітей і скільки разів діти доторкалися до мам. Через кілька днів дослідники сканували мозок кожної дитини під час відпочинку, щоб побачити зони активності мозку. Головна увага приділялася «соціальній частині мозку», тієї мережі нейронів, яка дозволяє нам взаємодіяти з іншою людиною не так, як, скажімо, з яблуком. Саме ця частина мозку задіяна тоді, коли ми знаходимося в суспільстві інших людей, цікавимося ними та намагаємося побачити світ їхніми очима. Вчені зафіксували, що ця зона мозку була більш активною у тих дітей, які отримували більше тілесного контакту від своїх матерів.

Значення для суспільства

«Зараз є вже багато наукової літератури про те, наскільки важливий тілесний контакт батьків і дитини для здорового розвитку малюка: і фізичного, і психологічного, — каже Шрімер, психолог з Національного університету Сінгапуру. — Наша ж робота додає до цього новий і важливий аспект: завдяки тілесному контакту розвивається «соціальний мозок дитини» і після періоду дитинства».

Звичайно, вчені не можуть вивести пряму залежність між обіймами та розвитком дитячого мозку, тому що позбавити дитину батька, щоб подивитися, що вийде, ніяк не можна, а ось досліди на тваринах підтверджують, що така залежність існує.

Читайте також: 4 дитячих психотипи. Вчимося розуміти малюка і знаходити з ним спільну мову

Дослідження проводилися тільки в короткий проміжок життя дітей, але є всі підстави стверджувати, що мами, які більше обіймали своїх дітей під час експерименту, поводячись так завжди, з моменту народження дітей, посилюють і активізують таким чином зони активності в мозку дитини.

Формування соціальних навичок у дитини

Досліди над мавпочками, які проводив Харлоу, породили широко поширену думку про те, що батьківська любов потрібна дитині для правильного розвитку і психічного здоров’я. Тепер ми знаємо, що люди, як соціальні істоти, мають мозок, запрограмований на пошук і формування соціальних зв’язків і взаємодій. Багато соціальних навичок ми приймаємо як належне: наприклад, уявляти собі думки інших людей і розуміти їх бачення. Але ці навички не з’являються у дітей до п’ятирічного віку. Саме тому розвиток «соціального мозку» під дією обіймів і тілесного контакту не повинен закінчуватися із закінченням періоду дитинства, а, навпаки, супроводжувати дитину і після 5 років, аж до підліткового періоду, а то і до періоду повної зрілості.

«Обійми та дотику мають фундаментальну важливість для дітей, — каже Шрімер. — Якщо немовлята і маленькі діти шукають тілесного контакту з батьками, батьки повинні з радістю надавати їм його».

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів