Як правило, всі ми дбаємо про своїх дітей так, як це робили наші батьки – робимо все, щоб вони були ситі, одягнені, взуті, отримували хорошу освіту і так далі. І хоча все це дуже важливо, не варто обмежуватися лише цим. Найчастіше ми забуваємо про те, наскільки важливо дбати й про емоційні потреби дітей, щоб надалі вони могли уникнути багатьох неприємностей.

Те, що ви задовольнили всі потреби дитини у фізичному плані, ще не означає, що варто нехтувати її емоціями. Хоч емоційне благополуччя і залежить від матеріального, воно залежить від нього далеко не так сильно, як нам здається. Благополучна в матеріальному відношенні, але запущена в емоційному відношенні дитина може відчувати, що з нею щось не так, але часто нездатна висловити свої почуття словами. До того ж вона бачить, що батьки, на перший погляд, піклуються про неї нітрохи не менше, ніж батьки однолітків, і тому заганяє свої емоції в глибини підсвідомості, намагаючись удаючи, ніби з нею нічого не відбувається. Саме ці приховані в підсвідомості емоції рано чи пізно прориваються назовні у вигляді злості та гніву.

Ми, батьки, повинні навчити своїх дітей управляти своїми емоціями та контролювати їх належним чином. Зробити це не так вже й складно, зате засвоєні нашими дітьми знання виявляться їм корисні впродовж усього життя.

14 речей, яким варто навчити дітей, щоб допомогти їм управляти своїми емоціями:

1. Регулярно і ненав’язливо питайте у них, як вони себе почувають.

Розкажіть своїм дітям про те, що у відкритій демонстрації своїх почуттів немає нічого ганебного, особливо у відносинах з батьками. Просіть їх прямо говорити про те, що вони думають і відчувають. Ну а якщо вам здається, що дитину щось турбує, повірте, краще запитати про це, ніж зіткнутися з несподіваними ускладненнями.

2. Дайте їм зрозуміти, що в тих чи інших емоції немає нічого «ганебного» або «неправильного».

Ваші діти (та й ми самі, якщо вже на те пішло), не можуть змусити себе відчувати або не відчувати певні емоції. Але якщо вони думають, що ви негативно ставитеся до певних емоцій, то вони можуть вважати їх «неправильними», і намагатися придушувати в надії заслужити ваше схвалення. Поясніть їм, що не буває правильних або неправильних емоцій, що вони окремі, самостійні особистості та мають повне право відчувати будь-які емоції.

3. Навчайте їх розпізнавати емоції.

Важливо навчити своїх дітей розрізняти випробовувані ними емоції та розділяти їх за категоріями. Коли вони на щось (або на когось) зляться, постарайтеся зробити так, щоб вони розуміли: те, що вони відчувають – саме злість, а не щось інше. Чим чіткіше вони будуть представляти, що саме відчувають, тим більше у них буде можливостей коректно висловити ці почуття.

4. Не придушуйте їх індивідуальність.

Заохочуйте самовираження ваших дітей. Не намагайтеся підлаштувати їх під якийсь «правильний» образ, що існує лише у вашій голові. Якщо ваша дочка хоче надіти червоні шпильки для волосся, не сперечайтеся з нею і не змушуйте надягати зелені лише тому, що, на вашу думку, зелений колір йде їй більше. А якщо вашому синові більше подобається балет, ніж бокс, не змушуйте його ходити на бокс лише тому, що «танці не чоловіча справа».

5. Розмовляючи з ними, використовуйте теплі та емоційні слова.

Якщо ви щось відчуваєте стосовно дітей, варто говорити їм про це. Постарайтеся, щоб вони чітко уявляли, які саме емоції ви відчуваєте в їх відношенні. Вони повинні знати, що відбувається у вашій свідомості – не змушуйте їх гадати та додумувати це за вас.

6. Нагадуйте про важливість позитивного погляду на самих себе.

Регулярно нагадуйте дітям, наскільки важливо підбадьорювати та надихати самих себе. Вони повинні знати, що коли вони чимось засмучені, їм варто нагадувати собі про те, що все буде добре – рано чи пізно, так чи інакше. Позитивно налаштовувати самих себе неабияк сприяє мотивації.

7. Розмовляйте з ними про незручні та некомфортні емоції.

Будьте готові до того, що вам доведеться говорити з вашими дітьми про речі, які вони вважають неприємними або некомфортними. Так, нікому не подобається сумувати, але цієї емоції нікому не уникнути. Те, що вони відчувають смуток, цілком нормально, але вони повинні знати, що ви не залишите їх наодинці з ним.

8. Дозволяйте їм самовиражатися за допомогою мистецтва і не тільки.

Дозволяйте дітям самовиражатися так, як їм хочеться. Переконайтеся в тому, що у них є якась «віддушина», за допомогою якої вони можуть виражати емоції. Це може бути музика, малювання, танці, спорт і так далі – головне, щоб їм це подобалося.

9. Поговоріть з ними про те, як справлятися з власними емоціями.

Розповідайте вашим дітям, як ви справляєтеся з власними емоціями. Переконайтеся, що вони знають, як висловлювати найбільш часто виникаючі в їх свідомості емоції, поясніть їм, наскільки це важливо. Вони повинні знати про те, що їм не варто «закорковувати» свої емоції всередині.

10. Проводьте більше часу разом на свіжому повітрі.

Коли ви перебуваєте разом з дітьми на свіжому повітрі, це допомагає розслабитися і вам, і дітям. Постарайтеся привчити дітей регулярно бувати на природі разом з тими, хто їм небайдужий. І хоча, на перший погляд, вплив такого проведення часу не так вже й великий, в масштабах усього життя він здатний творити чудеса.

11. Показуйте хороший приклад в емоційному плані, намагайтеся не допускати надміру бурхливих реакцій і не зриватися на дітей.

Будьте хорошим прикладом для ваших дітей. Вони реагують на те, як ви себе ведете, і часто змінюються, намагаючись вам наслідувати. Контролюючи свої емоції, ви допомагаєте вашим дітям робити те ж саме.

12. Допоможіть дітям встановити чіткі межі в вираженні емоцій, при цьому не знецінюючи їх.

Дайте зрозуміти вашим дітям, що, коли справа доходить до емоцій, як правило, краще спершу подумати, а вже потім діяти. Те, що їм погано, ще не означає, що варто зриватися та огризатися на всіх присутніх. У всього, що ми робимо, є свої наслідки, і їм не слід про це забувати.

13. Переконайтеся в тому, що їм зручно говорити з вами про свої емоції, і вони не бояться цього.

Завжди будьте готові поговорити c дітьми про їхні почуття і дайте їм зрозуміти, що з цим вони можуть звертатися до вас в будь-який час дня і ночі. У вашому суспільстві вони повинні відчувати себе в безпеці. Їм потрібно знати, що їх не будуть засуджувати.

Читайте також: Зараз посваримося! 10 фраз, які точно скривдять вашого підлітка

14. Допомагайте справлятися з емоціями за допомогою телепрограм, книжок і знайомих предметів.

Використовуйте знайомі їм речі для розмови про емоції. Наприклад, коли вони бачать по телевізору в улюбленому серіалі щось сумне, запитайте у них, що вони відчувають з цього приводу. Допоможіть їм зв’язати власні почуття зі звичними їм проявами, які вони регулярно бачать в книгах або по телевізору, не загубивши жодної з найбільш важливих.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів