Один з важливих законів розвитку мозку – поступове збільшення диференційованості кори великих півкуль. Це означає, що з віком відбувається поділ функцій між її різними ділянками. Завдяки такій диференційованості, доросла людина здатна здійснювати досить складні, координовані рухи, тому що область кори, що відповідає у неї, наприклад, за рухи кисті, містить п’ять самостійно дійових областей, кожна з яких відповідає за рухи «свого» пальця.
Поліпшення роботи мозку за допомогою спеціальних вправ
Чим молодша дитина, тим більше різних структур залучені у здійснення однієї й тієї ж діяльності, і тим менше відмінностей в роботі цих структур можна спостерігати. Таке своєрідне «Один за всіх, і всі за одного!».
Так, наприклад, до певного моменту дитині важко виконувати прості рухи якимось одним з пальчиків, і, тим більше складні рухи, які передбачають, що кожен з пальців руки рухається по-своєму. Дитина здатна лише до загальних хватальних рухів, коли всі пальці рухаються разом одноманітно. Точно так само, до певного моменту, новонароджений здійснює лише загальні генералізовані рухи всім тілом і не може поворухнути окремо лише, наприклад, правою рукою. Такі генералізовані рухи називаються синкинезій (спільними рухами, в перекладі з грецької).
До якогось моменту вони природні й, якщо розвиток відбувається за планом, поступово розпадаються, завдяки чому дитина може освоювати все більш і більш складні рухові навички. Якщо ж руховий розвиток дитини затримується, то одним із симптомів може бути наявність синкинезій, що розпалися. Наприклад, деякі діти не можуть рівно сидіти під час письма, тому що все їх тіло «пише» разом з рукою. Вони качають ногами, нагинаються, їхній язик висовується, а пальці часто не можуть правильно маніпулювати ручкою. Такий рух вимагає великих витрат енергії, тому дитина швидше втомлюється. Почерк такої дитини може бути складним, погано читається. Однією з проблем таких дітей часто буває повільна автоматизація звуків навіть при посиленій роботі логопеда – здавалося б, дитина може вимовити кожен звук окремо правильно, а в мовному потоці виникає «каша».
Одним з досягнень сучасної нейронауки є розуміння того, що людина може вплинути на роботу мозку за допомогою спеціальних вправ. Тренування може підвищити ступінь диференційованості кори та полегшити вчинення складних рухових операцій.
Ось деякі з вправ, які допоможуть поліпшити диференційованість і координацію рухів:
М’язи обличчя та окорухових м’язів
Для цих вправ вам буде потрібно олівець чи маленька іграшка (на кшталт тих, що знаходяться в кіндер-сюрприз).
Спочатку вправи виконуються лежачи на спині (це більш зручне положення), але потім їх можна виконувати сидячи або стоячи.
1. «Зведення очей». Візьміть олівець (або іграшку) і помістіть його на відстані З0 см від очей дитини по центру (див. Рис.1).
Попросіть дитину уважно дивитися на кінець олівця. Повільно підведіть олівець до очей дитини так, щоб вона звела їх до перенісся. Затримайте на кілька секунд. Потім так само повільно поверніть його в початкове положення. Виконайте вправу кілька разів поспіль.
Якщо у вашої дитини не виходить повністю зводити очі, наприклад, на певній відстані вони починають розходитися або перестають сходитися, визначте ту відстань, де зведення очей ще присутнє і доводьте олівець спочатку тільки до цієї межі. Згодом починайте потроху скорочувати відстань до очей.
Попросіть дитину, щоб вона повідомляла вам, якщо кінець олівця починає двоїтися. Це дозволить вам визначити, де зведення очей починає викликати труднощі. При виникненні двоїння попросіть дитину постаратися з’єднати два зображення в одне. Ту ж вправу виконуйте, підводячи олівець до очей зверху (з боку лоба) і знизу (з боку підборіддя).
2. «Рух очей в сторони». Схема виконання аналогічна попередній вправі. Різниця в тому, що тепер ви відводите олівець вправо, вліво, вгору і вниз на відстані приблизно 15-20 см від обличчя дитини до того моменту, поки вона в змозі бачити олівець. Кожен раз повільно повертайтеся у вихідне положення. Слідкуйте за тим, щоб дитина рухала лише очима, не повертала голову. Якщо ваша дитина не може стежити за олівцем, не повертаючи голови, ви можете зафіксувати її голову, затиснувши її між колінами.
З. Коли впр.2 почне виходити, попросіть дитину висунути язик і теж «стежити» їм, рухаючи їм разом з очима за олівцем. Потім попросіть повертати язика в протилежну від очей сторону. Наприклад, якщо очі слідом за олівцем повертаються вправо, язик в цей момент повинен піти вліво.
4. Попросіть дитину відкрити рот і рухати нижньою щелепою: в ту ж сторону, що й очі, а потім в протилежну від очей сторону.
5. Затисніть в кулаці якусь маленьку іграшку так, щоб її не було видно. Почніть водити рукою перед очима дитини. У якийсь момент несподівано відкрийте кулак і покажіть іграшку. Попросіть дитину, якщо вона це помітить, повідомити вам про це, наприклад, видавши якийсь звук. Коли будете виконувати цю вправу, намагайтеся рухати рукою в самих різних напрямках, щоб охопити все поле зору дитини. Намагайтеся особливо часто показувати іграшку там, де дитина гірше стежить. Ця вправа також прекрасно розвиває зорову увагу.
6. Запропонуйте дитині стежити за кінчиком олівця і рухайте ним по колу. Запропонуйте те ж саме робити язиком: разом з очима; в протилежну від очей сторону.
7. Запропонуйте дитині витягнути вперед руку, виставити вказівний палець і писати випрямленою рукою в повітрі лежить на боці вісімку або будь-яку іншу фігуру. При цьому треба стежити очима за кінчиком пальця. Потім до виконання приєднується язик. Вправа виконується по черзі то правою, то лівою рукою. Чим «вісімка» буде більшою, тим краще.
М’язи кінцівок
Вам знадобитися ручний еспандер або гумова іграшка, яку можна стискати рукою. Мета цих вправ – досягнення максимального розслаблення однієї кінцівки під час роботи інший. Вправи виконуються лежачи.
1. Візьміть кисть дитини та почніть злегка (не натискаючи) розгладжувати, та трусити кожен палець і кисть цілком. Ваші рухи повинні бути дуже м’якими та лагідними, викликати приємні відчуття у дитини, інакше вона не зможе розслабитися. Розгладжувати слід круговими рухами (див. Рис.2)
Потрусіть кисть, обхоплюючи з двох сторін суглоб великим і середнім пальцями та швидко робіть дрібні вібруючі рухи (рис.3)
Можна також покласти долоню безпосередньо на область м’язів та здійснювати дрібні вібруючі рухи. Одночасно з цим попросіть дитину іншою рукою стискати та розтискати еспандер. Слідкуйте, щоб та рука, яку ви масажуєте, не скоювала рухів і не напружувалася. Спочатку ви, швидше за все, будете відчувати напругу, особливо з боку великого пальця, бо дитина буде мимоволі рухати обома руками, але при регулярному виконанні вправи, ці рухи будуть виникати все рідше.
2. Аналогічним чином продовжуйте розгладжувати та трусити кисть, але тепер попросіть дитину рухати стопою однойменної ноги (права рука – права нога): ступня на себе, ступня від себе.
З. Переходьте до розгладження передпліччя від зап’ястя до ліктя. Потрусіть руку в районі ліктьового суглоба. Попросіть дитину згинати й розгинати іншу руку в лікті. Потім однойменну ногу в коліні.
4. Розгладжуйте плече від ліктьового до плечового суглоба. Потрусіть в області плечового суглоба. Попросіть дитину підіймати та опускати випрямлену руку, потім однойменну ногу.
5. Перейдіть до іншої руки та повторіть вправи 1-4.
6. Розгладження і протрушування ноги відбувається в тій же послідовності, що і вправи з рукою: стопа – гомілка – стегно. Одночасно іншою ногою або однойменною рукою виконуються вправи на напругу і розслаблення м’язів відповідних відділів.
Також для вироблення навички автономного руху різних відділів однієї й тієї ж кінцівки рекомендується застосовувати фіксацію кінцівки в районі суглоба.
7. Запропонуйте дитині покласти руку на спинку стільця так, щоб зі спинкою стикалося зап’ясті (рис.4).
Попросіть її обертати кистю по колу в одну сторону, в іншу, доторкатися вказівним пальцем до якогось предмета, який ви переміщаєте а «радіусі дії» кисті. Основне завдання при цьому, не відривати зап’ясті від спинки стільця і намагатися не рухати передпліччям і плечем.
8. Тепер запропонуйте дитині покласти на спинку стільця руку, трохи вище ліктя. Попросіть покрутити рукою вправо, вліво. Кисть і плече при цьому повинна залишатися максимально нерухомою.
9. Попросіть дитину, сидячи на стільці, закинути ногу на ногу і виконувати обертання стопою в різні боки. Сидячи на стільці та притиснувши коліна один до одного, згинати й розгинати в колінному суглобі тільки праву, а потім тільки ліву ногу, не рухаючи при цьому стопу.
Читайте також: Три простих способи виростити нові клітини мозку
М’язи тіла і кінцівок
Для виконання цих вправ вам знадобляться дощечка 20х30 см (або книжка), два небитких пластикових стакани, два м’ячики такого діаметру, щоб вони не могли пройти в стакан і м’яч трохи більше (приблизно 30 см в діаметрі).
1. Запропонуйте дитині, утримуючи дощечку на голові швидко поворухнути пальцями рук, кілька разів зігнути та розігнути руки в ліктях, помахати руками («політати»), покачати правої, потім лівою ногою, пройтися по кімнаті, сісти, потім встати.
2. Утримуючи на витягнутих руках, на прямих долонях два маленьких м’ячики, розвести руки в сторони, повернути їх у вихідне положення, повторити вправу кілька разів. Підняти руки вгору, опустити вниз. Пройтися по кімнаті.
3. Попросіть дитину в положенні лежачи на спині підняти руки так, щоб можна було зверху на долоні покласти дощечку. Поставте на дощечку стакан з кулькою тепер попросіть її, затиснувши великий м’яч між стопами, піднімати і опускати ноги. Завдання: не упустити м’яч і не впустити дощечку з стаканом.
4. Попросіть дитину в положенні лежачи на спині підняти ноги так, щоб можна було зверху на ступні покласти дощечку. Поставте на дощечку стакан з кулькою. Дайте дитині в руки м’яч і попросіть її піднімати і опускати руки з м’ячем, так, щоб дощечка не впала.
5. Попросіть дитину встати на карачки. Поставте їй на спину склянку і маленьким м’ячиком. Запропонуйте їй трохи проповзти, не впустивши склянку.
6. Покладіть на підлогу дощечку. Поставте на неї догори дном склянку. Зверху покладіть м’ячик. Попросіть дитину підняти дощечку з підлоги, не впустивши м’ячика, пройти з нею кілька кроків, знову покласти на підлогу.
7. Запропонуйте дитині сісти на стілець. Зафіксуйте її спину, наприклад, прив’язавши до спинки стільця. Попросіть дитину обертати плечима вперед і назад.
М’язи кисті (дрібна моторика)
Вам знадобиться два гумових м’ячика (близько 4 см в діаметрі), кілька олівців.
1. Попросіть дитину підкидати м’ячик правою рукою і ловити його тією ж рукою. Підкидати потрібно на таку висоту, щоб легко було зловити. Завдання – якомога довше не впустити м’ячик. Ту ж вправу попросіть виконати лівою рукою.
2. Попросіть дитину перекидати м’ячик з руки в руку.
3. Запропонуйте дитині упускати м’ячик з руки в руку. Руки розташовані одна над іншою і міняються місцями (кожен раз зверху та рука, в якій м’ячик). Підкидати м’ячик з руки в руку (кожен раз знизу та рука, в якій м’ячик) (рис.5).
4. Нехай дитина спробує впустити м’ячик на стіл і тут же зловити, як тільки він відскочить від столу, не змінюючи положення руки (не повертаючи кисть долонею вгору). Попросіть дитину намагатися, щоб м’ячик відскакував від столу всього один раз (рис.6).
5. Те ж завдання, що і у вправі 4, але тільки м’ячик потрібно зловити іншою рукою.
6. Попросіть дитину взяти м’ячик великим і середнім пальцями руки. Утримуючи на столі, проносити вказівний палець за кульку, так щоб кінчик пальця торкнувся столу; над кулькою. Виконати ту ж вправу середнім пальцем, утримуючи м’ячик вказівним і безіменним. Потім повторювати, використовуючи середній, безіменний і мізинець. Постарайтеся простежити, щоб при цьому зап’ястя дитини було притиснуто до столу (рис. 7).
7. Запропонуйте дитині взяти м’ячик великим і середнім пальцями. Вказівний поставити на м’ячик. Відпустити м’ячик великим і середнім і прокатати вперед вказівним. Потім знову взяти великим і середнім, переставити вказівний (далі все повторюється заново) (рис.8).
Котити таким способом кульку вперед, потім назад. Виконати вправу вказівним, середнім і безіменним пальцями; середнім, безіменним і мізинцем. Для правильного виконання цього завдання є одна умова: не можна зовсім відпускати м’ячик, пальці обов’язково повинні дотикатися його, або утримуючи, або рухаючи вперед. Ті пальці, які утримують, не повинні котити. Вони грають лише допоміжну роль для «основного двигуна».
8. Покладіть в ряд кілька олівців. Попросіть дитину піджати великий, безіменний і мізинець. Запропонуйте їй «переступати» через «перешкоди» вказівним і середнім так, щоб не зрушити з місця жоден олівець. При цьому не можна відривати від столу одночасно два пальці, «перелітаючи» через перешкоди. Запропонуйте дитині поміняти пальці і «крокувати» середнім і безіменним і т.д.
9. Покладіть перед дитиною паралельно один одному 5 фломастерів. Попросіть її підняти їх зі столу так, щоб перший фломастер утримувався подушечками великих пальців, другий – вказівних і т.д. Важливо підняти всі 5 фломастерів, не впустивши жодного назад. Це складне завдання, тому, перш ніж запропонувати його дитині, потренуйтеся самі. Верх майстерності – якщо Ви змогли підняти не 5 фломастерів, а 5 сірників.
10. Також дуже корисні для розвитку дрібної моторики такі ігри як тіньовий театр, де за допомогою пальців дитина може зображати різних тварин; ляльковий театр, де ляльки одягаються на руку або на пальчик.
11. Я також дуже рекомендую розучити з дитиною абетку глухонімих (її можна легко знайти в інтернеті). За допомогою цієї абетки дитина зможе не тільки розвинути дрібну моторику, але і поліпшити звуко-буквений аналіз і синтез, бо кожне, «сказане» за допомогою цієї абетки слово, дитині доведеться розкласти на літери, а щоб зрозуміти таке слово, сказане іншим, їй доведеться зробити зворотну операцію. Ця вправа особливо корисна для дітей, які при письмі пропускають букви.
Автор: Ольга Семенова
Моя дитина
За матеріалами
