На перший погляд, це одне і те ж. Але відмінності все-таки є. Перевірити себе, дізнавшись, як реагують на типові ситуації хороші та найкращі батьки, пропонує вам психолог Світлана Івлєва.

Ситуація перша: Дитина підходить і запитує: «Ти мене любиш аж до неба?»

Хороші батьки: «Звичайно, я тебе дуже люблю, але говорити «люблю до неба» неправильно».

Кращі батьки: Нехтують нормами мовлення і здоровим глуздом, коли мова йде про любов. Вони люблять і «до неба», і «як трильйон інших мам одночасно», і «так сильно, що зараз обійму і не відпущу весь день», і «як сонечко промінчиками».

Навіть дорослі страждають від нестачі любові. Але якщо вони здатні оцінювати ставлення близьких до себе за їхніми вчинками, то діти потребують більш яскравих, емоційних проявів любові — підкидання, міцних обійм, поцілунків на ніч, ласкавих прізвиськ і гіперболізованих порівнянь. Хоча для кращих батьків ніякого перебільшення в цьому немає. Вони й справді люблять до неба!

Ситуація друга: Мама заходить в кімнату і бачить, що дитина обмалювала стіни фломастером

Хороші батьки: Кажуть: «Мені треба заспокоїтися, а потім поговоримо» — і йдуть на час в іншу кімнату, щоб не влаштувати дитині рознос.

Кращі батьки: Не так стримані. Вони можуть і накричати, і дати дитини по попі. А потім і заспокоюються всі разом.

Негативна реакція на вчинки — теж доказ любові: вам не все одно. Причому негативна реакція потрібна, навіть якщо позитиву вистачає. Це той стрес, який допомагає освіжити стосунки. Діти іноді саме з цією метою починають вередувати. Щоб їх посварили, щоб вони поплакали, а потім всі разом почали миритися. Хоча, зрозуміло, з емоціями переборщувати не можна. «Накричати» — значить, емоційно висловити своє ставлення до подій, а не обзивати або лякати.

Читайте також: Чому суворі батьки гарантія успішності дитини

Ситуація третя: Дитина зліпила в пісочниці пасочки та пропонує батькам скуштувати

Хороші батьки: «Ах, яку гарну пасочку ти зліпив! Тільки не треба її так близько до мого обличчя підносити. Це ж пісок, в ньому мікроби».

Кращі батьки: Дуже натурально імітують, що їдять, зображуючи задоволення, просять зліпити ще десяток — пригостити всіх мам навколо.

Ми заохочуємо прагнення дітей стати великими: відповідаємо на питання, всіляко розвиваємо. Але цього мало. Треба, щоб ми самі опинялися в дитячій реальності, — тоді зможемо краще розуміти та відчувати малюків. Це допоможе вам зблизитися, стати один для одного найближчими.

Ситуація четверта: Малюк посварилися з другою дитиною й прийшов до батьків скаржитися

Хороші батьки: Кажуть: «У будь-якому конфлікті винні обидва. Виріши, у чому твоя помилка, і подивися на це з боку свого супротивника».

Кращі батьки: Не соромлячись, говорять про противника все, що думають, і тільки потім помічають: «Ну, знаєш, ти в цій ситуації теж не зовсім правий».

Об’єктивність — це добре. Однак від найближчих ми хочемо розради, заспокоєння, прощення, почуття, що тебе люблять все одно, що б ти не накоїв.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів