Навіть в самих дружних сім’ях ні-ні та й трапиться сварка. Як бути, якщо дитина стала свідком конфлікту між батьками?
Милі сваряться — тільки тішаться. Діти не розуміють цю оптимістичну приказу. І сильно переживають. Сперечатися при дітях можна. Важливо робити це правильно, вміти прощати та миритися. Напевно, є десь ідеальні мами й тата, які ніколи не з’ясовують стосунки та насолоджуються кожною хвилиною, проведеної разом. В реальності уникнути конфліктів не завжди вдається. А ось навчитися сваритися за правилами можна. Тоді й діти поступово вчитися гідної поведінки, вмінню слухати й чути, домовлятися і прощати. Це безцінний досвід!
Поганий мир або добра сварка?
Залежно від темпераменту, виховання, поглядів на життя і багатьох інших чинників батьки найчастіше вибирають одну з трьох найбільш поширених тактик поведінки.
Гори все синім полум’ям
Дорослі скандалять з душею, натхненно, «з вогником», попри присутність поруч дітей. Навіть коли батьківські конфлікти не загрожують взаєминам подружжя і дорослими не сприймаються всерйоз, діти дивляться на ситуацію інакше. Для них сімейний скандал — справжня трагедія. Адже сваряться дві найулюбленіші людини — тато і мама. У подібні хвилини для малюків буквально валиться світ. І це не перебільшення.
Триматися до останнього
Батьки, які вибирають цю тактику, оберігаючи дітей, пригнічують роздратування, не дозволяють собі вихлюпувати образи. Нерідко вони стримуються з останніх сил. Ситуація може виглядати цілком безхмарною. Але дітей показним спокоєм обдурити неможливо. Вони дуже чутливі: такий стан речей пригнічує, а незнання причин того, що відбувається змушує нервувати. Постійно придушені емоції заявляють про себе почуттям провини, страхами, підвищеною тривожністю, а в підсумку все накопичене вихлюпується з неймовірною силою і руйнує все.
Грають у мовчанку
Сварки можуть бути й тихими. Хоча мовчання на знак помсти — дуже неспортивний метод. Для дітей цей варіант розвитку подій не менше важкий, ніж два попередніх. Адже гнітюча крижана тиша запанувала в будинку надовго: на дні й тижні. Психологи, спілкуючись з дітьми з сімей, в яких прийнятий такий стиль поведінки в конфліктних ситуаціях, часто чують від них слова: «Краще б батьки кричали».
Читайте також: 5 помилок у стосунках між батьками, які шкодять дитині
Правила сімейних суперечок
Потрібно навчитися сваритися правильно, конструктивно. І тоді це будуть не скандали, а ті саме суперечки, в яких народжується істина і — що ще важливіше — не вмирає любов. Десять нескладних правил допоможуть пережити непрості періоди, які час від часу зустрічаються в житті будь-якої сім’ї, з найменшими втратами. Деякі з них підходять для використання в ході будь-яких конфліктів, інші ж сформульовані психологами саме з урахуванням присутності поруч дітей.
- Не «ти», а «я»! В ході суперечки обов’язково використовуйте тільки так звані «я-повідомлення». Може здатися, що між репліками «Ти знову забув купити картоплю!» і «Мені важко без гарніру, а макарони вже набридли» немає ніякої різниці. Але спробуйте використовувати подібні «я-повідомлення», і ви переконаєтеся, що вони опонентами сприймаються з набагато меншим роздратуванням. Якщо трохи потренуватися, то незабаром замість сердитих слів: «Ти витратив півзарплати на нову гуму!» – зможете не моргнувши оком дипломатично помічати: «Я боюся, що нам нема на що буде купити продукти». І завдяки цим формулюванням помітно знизите градус напруги під час конфліктів.
- «Я тебе чую». Слухайте один одного, щиро намагайтеся зрозуміти, демонструйте увагу до слів, переживань, емоцій, а не крижану презирливу байдужість. Пам’ятайте, що перед вами рідна людина, з якою ви не збираєтеся стати найлютішими ворогами на все життя. Просто сталося непорозуміння. Тому обов’язково виявляйте готовність почути.
- Тут і зараз. Уникайте фраз типу: «ти все життя мені …», «і ось так кожен раз …», «ніколи ти не …». Конфлікт виник з якоїсь конкретної причини? Ось її й обговорюйте. Не повинно бути сварок за принципом «згадати все». Як би не хотілося заглибитися в нетрі сімейної історії, по шляху пом’янувши недобрим словом ще й рідних, не дозволяйте собі опускатися до цього.
- Діти поруч. Під час сімейних сварок не можна ігнорувати дитину. Конфлікти лякають дітей. У такі моменти вони намагаються звернути на себе увагу: кидаються до батьків, плачуть. Не відштовхуйте дітей, не удавайте, що їх немає поруч.
- Принижені та ображені. Не допускайте зневажливих висловлювань на адресу один одного. Ви помиріться, але осад залишиться. Причому як у вас самих, так і у ваших дітей. Їм чути образливі слова дуже боляче, а спогади про подібну поведінку батьків залишаються надовго, якщо не назавжди.
- Без перетягування каната. Спроби одного з учасників конфлікту залучити дитину на свою сторону повинні бути виключені. Малюк ніжно любить обох батьків, ототожнює себе і з мамою, і з татом, для нього подібний вибір не просто болісний — часто неможливий! Використовувати малюка в якості спортивного снаряду «канат» нечесно і жорстоко. Вимагати від нього зробити вибір — неприпустимо. І вже тим більше не варто ображатися на цей вибір: «Ах, ти шкодуєш тата, а не мене! Отже, ти мене не любиш!» – або пригадувати його згодом.
- Не для дитячих вух. Існують теми, обговорювати які можна тільки за закритими дверима. Проблеми в інтимних стосунках, навіть якщо спочатку зовсім не вони були причиною конфлікту, а просто спливли в ході сварки як вбивчі аргументи, згадувати при дитині не можна. І крапка. Ця тема не для дитячих вух, навіть якщо батькам здається, що малюк нічого ще не розуміє. Виникла спокуса ввести в бій «важку артилерію», щоб остаточно розбити «противника»? Згадайте про те, що ви не тільки подружжя, але і батьки маленького чуда, яке злякано тулиться десь поруч.
- За відсутності об’єкта виховання. Обговорювати питання виховання при об’єкті цього самого виховання невірно. Особливо якщо питання дійсно важливе і принципове, а погляди у батьків різні і їм багато про що доводиться сперечатися. Робіть це віч-на-віч. Якщо ж уникнути такого діалогу, коли поблизу діти, не вдається, намагайтеся не допустити розвитку конфлікту. Наступіть на горло власній пісні та погодьтеся з позицією чоловіка або дружини. Пізніше у вас ще буде можливість обговорити все без цікавих чад поблизу і навести доводи на підтвердження своєї позиції в більш спокійній обстановці.
- Вербально і тільки. Яким би спекотним не був спір, як би далеко все ні зайшло, є правило, яке порушувати не можна ніколи: НІЯКОГО рукоприкладства! Ні один до одного, ні до дітей, навіть якщо вони плутаються під ногами та заважають батькам сваритися з захватом і повною самовіддачею.
- Свідки миру. Дуже важливо, щоб батьківська сварка закінчилася примиренням на очах дітей. І не формальними сухими фразами крізь зуби, а щирими та від душі. Заспокоїлися або щосили намагаєтеся зробити це? Посміхніться, обійміть один одного і дітей, поцілуйтеся. Так і примиритися буде простіше, і малюки швидше відійдуть від пережитого страху, відчують, що світ не руйнується, а буря була хоч і лякаюча, але недовга і без серйозних наслідків, і отримають досвід мирного вирішення конфлікту.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
З матеріалами
