Помилки батьків можуть обернутися багатьма бідами для дітей. Сьогодні ми обговоримо 7 найчастіших промахів, через які діти виростають нещасними, нереалізованими, нелюбимими та нездатними любити.
1. Фізичні покарання
Як не дико це звучить, але багато батьків досі не бачать нічого поганого в фізичних покараннях. Дитину бити не можна і крапка!
Побої наносять психологічну травму, здатну відгукнутися в зрілому віці. Побої завдають шкоди організму, оскільки доросла людина не розраховує силу удару. Навіть легкий запотиличник може обернутися серйозною проблемою, привівши до струсу мозку.
Биті діти нерідко погано адаптуються в суспільстві. Вони можуть боятися оточення або, навпаки, проявляти надмірну агресію.
2. Моральне приниження
Нанести травму можна як фізично, так і психологічно. Неврівноважені батьки можуть зривати свою злість і невдоволення життям на дітях, ображаючи їх, використовуючи нецензурну лайку. Крім навмисних принижень, багато батьків кривдять своїх дітей несвідомо, постійно ставлячи в приклад чужих дітей. Так дитина росте, відчуваючи себе неповноцінною.
3. Образа інших членів сім’ї
Мама свариться зі свекрухою, тато говорить погано про тещу, батьки кричать один на одного… Як це типово і як трагічно. У таких сім’ях діти не бачать позитивний приклад поведінки, їх ніхто не вчить будувати стосунки на повазі. Подорослішавши, діти так і не навчаться поважати оточення. Це обернеться трагедіями на особистому фронті.
Напевно, ви не раз помічали жінок, які проявляють зневагу до кожного чоловіка, або бачили чоловіків, які жінок за людей не вважають. Таку грубу позицію вони ввібрали в дитинстві, спостерігаючи за поведінкою своїх батьків. Скандали в присутності дітей так само є частою помилкою батьків при розлученні.
4. Зневага до сторонніх
Люди, чиє дорослішання припало на розвиток Інтернету та соціальних мереж, схильні до нарцисизму і презирства до оточення. Всі ці нескінченні сварки, позерство, тролінг, хейтинг й інші «принади» віртуального життя стають перевіркою на вошивість. Не багатьом вдається зберегти людську подобу. Безкарність провокує грубість в Мережі, хамство переходить в реальне життя.
Читайте також: 6 способів виправлення поведінки дітей
Слідкуйте за своєю поведінкою в акаунтах, адже чадо все помічає. Крім того, діти раз у раз чують, з яким презирством дорослі відгукуються про всіх навколо: про колег, сусідів, просто перехожих.
Важливо поважати не тільки членів своєї сім’ї. Треба з дитинства пояснити своєму чаду, що кожна людина – частина соціуму. Виявляючи благородство і повагу до оточення, ми не завжди отримуємо те ж натомість. Але зате ми гарантовано не отримаємо поваги, витираючи ноги об інших. Чим раніше дитина зрозуміє це, тим краще.
5. Шантаж
Від, здавалося б, безневинного «Не підеш гуляти, поки не з’їси суп» до скандалів і погроз. Найчастіше цей шантаж є проявом турботи про дитину. Це той самий випадок, коли благими справами вимощена дорога самі знаєте куди. Але ж зовсім необов’язково добиватися бажаного нескінченним шантажем! Маніпулювати можна іншими, безболісними способами, не викликаючи в дитини страх, злість або ненависть. Привчити дітей до дисципліни можна без крику і шантажу.
6. Демонстрація поганої поведінки
Усі батьки в курсі про неписане правило, яке свідчить, що вчити дітей треба власним прикладом. Але розгляньмо і вивчимо поведінку багатьох батьків. Мами котять коляску однією рукою, тримаючи в іншій сигарету. Тати гуляють з дітьми по парку, не випускаючи з рук пляшку пива. Схопивши дитину за руку, батьки перебігають дорогу на червоне світло, щоб встигнути на трамвай. аз по раз дорослі демонструють дітям погане поводження, яке діти копіюють з малих років.
7. Гіперопіка
Бути батьками складно і страшно: хочеться вберегти дитину від невдач, захистити від небезпек, дати їй все найкраще. Однак в прагненні бути хорошими батьками багато виявляють гіпертрофовану турботу про дітей. Деякі мами за руку водять синів в інститут аж до останнього курсу.
Не душіть дітей, дайте їм особистий простір! В іншому випадку, дитина не зможе приймати самостійні рішення в дорослому житті. Жертви батьківської гіперопіки не можуть домогтися в житті успіху у всіх сферах життя. На роботі такі дорослі бояться начальства, не вміють себе проявити, стають козлами відпущення. На любовному фронті так само невдачі, оскільки занадто турботливі батьки не схвалюють будь-який вибір свого чада. Залежні від батьків, такі діти ніколи не виростають, залишаючись по суті безпорадними та самотніми великими малюками. Татусеві дочки стають жахливими дружинами, а мамині синочки – одним із найгірших типів чоловіків для стосунків.
Одиниці стають хорошими батьками, інтуїтивно розуміючи, як треба поводитися з дітьми. Однак більшості з нас потрібна база знань. Не варто покладатися лише на інстинкти, треба вивчати методики психологів і педагогів, щоб знайти найбільш дієвий підхід у вихованні своєї дитини.
Моя дитина
За матеріалами
