Марина Меллія — професор психології, автор бестселерів про успішних і свідомих батьків. Жінка консультує відомих мультимільярдерів щодо питань батьківства й виховання дітей. У професорки єдина візія виховання молодшого покоління: вона заперечує сучасні теорії виховання та стверджує, що дитину неможливо запрограмувати на успіх. Роль батьків — виховати щасливу особистість, яка знає, що робити зі своїм життям. Як? Даючи правильне скерування. Наша стаття про це.
Батьківська помилка 1: Програмування дитини на успіх
Батьки дуже часто ігнорують важливий аспект спілкування — сигнали, які ми посилаємо дітям своїми вчинками та словами. Останні ж на багато років вперед запрограмовують маля. Наведемо кілька прикладів стереотипів людського мислення та наслідки, які вони мають на їх майбутнє.
- “Не будь здорова!”. Жінці пропонували підвищення, однак через хворобу вона не прийшла на роботу і це місце одержали колеги. З’ясувалося, що в дитинстві батьки дуже сильно навантажували її роботою. В початковій школі у сім’ї народилася маленька дитина, тож уся батьківська увага перемкнулася на маля. Як старша сестра, наша героїня доглядала за молодшою, і скоро зрозуміла, що найпевніший спосіб привернути увагу батьків — захворіти. В дорослому віці вона продовжила ховатися за хворобами, щоб втікати від відповідальності.
- “Не помиляйся”. В університеті цей чоловік був успішним студентом, та кар’єру не збудував, сім років просидівши на одній роботі. Ми зрозуміли, що в дитинстві його ніколи не хвалили за успішність, проте сварили за помилки. Усіма можливими способами він намагався уникати помилок — роботу виконував повільно й ніколи повністю не розкривав свого потенціалу.
- “Заборони собі відчувати”. Жінці постійно не щастить: по життю трапляються лише недостойні чоловіки та негідні варіанти роботи. І, як з’ясувалося, ще змалку батьки вчили її не довіряти своїм відчуттям. Не можна недооцінювати дитячі емоційні реакції: не варто висміювати та заперечувати все, що каже дитина. Так в дорослому житті з таких дітей виростають особистості, які не довіряють світові й собі.
Батьківська помилка 2: Деструктивні фрази
Батьківський обов’язок — забезпечити дитину всім необхідним. Якщо ви робите це чи не робите — це ваш вибір, та від дитини вимагати вдячності на кшталт: “Ми стільки для тебе зробили, а ти…” не варто.
Візьміть на себе відповідальність за те, наскільки багато ви робите для своєї дитини. Більше, аніж в інших сім’ях? Чудесно. Прийміть той факт, що на це є ваша воля. Повага та любов до батьків не залежить від благ, які вони роблять для малюків.
Батьківська помилка 3: Намагання виховати найкращу дитину у всьому
Для виховання невротичного типу особистості посприяють дві згубні стратегії:
- Діти-чемпіони, які одержимі своєю метою, виростають у сім’ях, де батьки вже досягли успіху і того ж вимагають від чад. Або в родинах, де батьки бажали чогось добитися, та не змогли, і тепер все проєктують на дітей. Майбутні чемпіони тренуються і навчаються, а часу на життя не залишається. На них чиниться неймовірний тиск і такі діти переконані, що стануть щасливими по досягненні мети.
- Виховання ідеального учня — ще один бік медалі, та не такий і безпечний. Нині батьки змалку починають напихати дитину усім, а так робити не варто: дитячий мозок перевантажується. Так ми не дозволяємо діткам припускатися помилок, а щосили тягнемо до ідеальності.
Не навантажуйте дитину суворими правилами. Дитина не буде почуватися щасливою, та і дитинство її буде зламаним. Залиште дитині час на байдикування, адже і це треба вміти робити. Творчість народжується зі споглядання неба, танців та життя.
Батьківська помилка 4: Хабарництво
Сьогодні батьки платять дітям за добрі оцінки, за прибирання кімнати тощо. Так не треба робити — грошима ви дитину не виховаєте. Оплачуючи дитині за успіх, вона не буде цінувати успішність взагалі. Сім’я — це не базар, там панують любов і турбота.
- Давайте їм кишенькові гроші. Так ви покажете малюкам, що поважаєте їх фінансову незалежність як елемент свободи.
- Нехай це буде певна сума певного дня. Один день на тиждень давайте дитині гроші, рахуйте їх разом з нею.
- Дозвольте дитині вирішити, на що вона хоче витратити свої гроші. Батьки можуть порадити, та малеча повинна зробити висновок сама. Нехай вона і помилиться, та це теж буде досвід.
Помилка батьків 5: Тиск “мудрими” словами
Батьки іноді розкидаються фразами: “Гроші на деревах не ростуть” чи “В твоєму віці я вже…”. Ми чули їх від батьків і кажемо своїм дітям. Якщо такі слова (до прикладу про гроші) казати дітям, у них сформується викривлене ставлення до них.
Читайте також: Дозвольте вашій дитині мріяти! І тоді її мрії обов’язково збудуться!
Насправді ж такі вислови абсолютно недоречні та дорослого життя не стосуються. Кожна ситуація — індивідуальна.
6. Помилка батьків 6: Панібратські або занадто дружні стосунки з дітьми
Одна мама розповіла мені, що син кличе її на ім’я, адже вони — найкращі друзі. Батьки, які дружать зі своїми дітьми — це ще одна мода. Проте сім’я — ієрархічна структура, де кожен грає свою роль. Батьки — люблять, піклуються, купують одяг. Діти — слухаються батьків, припускаються помилок і вчаться на них. Батьки виконуватимуть свою місію добре лише тоді, коли будуть “над”. У дружніх стосунках батьківський авторитет випаровується.
- Голосно та чітко розставте кордони. Так діти зрозуміють, що можна, а що не можна робити.
- Навчіться казати “ні”.
- Встановіть такі правила, щоб ні діти, ані ви їх не порушували. Завелика свобода призведе колись до повної непокори дітей. У період дитинства дитині найважливіше показати безпеку та спокій.
Помилка батьків 7: Відсутність єдиного ставлення до грошей
Що дитина може зрозуміти, якщо в сім’ї немає єдиної точки зору щодо грошей? Тато всіляко заощаджує та економить, а мама витрачає і за це тато її дуже критикує.
Старші члени сім’ї мусять домовитися, скільки вони можуть витрачати на ті чи інші речі. Ну принаймні на базові потреби. Домовтеся без таємниць: дозвольте або забороніть щось відкрито.
Помилка батьків 8: Вони не вчать дітей мріяти
Обмежені суворими правилами, діти швидко звикають до такого контролю. Спочатку слухають інших у садочку, потім — у молодшій і старшій школі. Навчіть дітей не підлаштовуватися під чужі очікування, а робити те, чого хочуть вони. Слова “ти мусиш” або “ти повинен” вбивають дитячу творчість.
Вчіть дітей мріяти та не слухатися суворих наказів. Дайте їм своєї підтримки і допоможіть зрозуміти, чого вони хочуть.
А яких батьківських помилок припускалися ви?
Моя дитина
