Коли батьки усвідомлюють причини розвитку комплексів у власних дітей, вони відчувають справжній шок. Адже ніхто не замислюється про те, що при спробі дати дитині все найкраще, батьки можуть допустити жахливі помилки, в результаті яких їхнє чадо буде страждати від комплексу неповноцінності, суїцидальних думок і депресії.
Головна помилка більшості батьків полягає в тому, що вони намагаються виростити творчу і незалежну особистість, але насправді виходить протилежне — вони нав’язують дитині стереотипи, прийняті суспільством. Ці стереотипи змушують людину йти проти власного потенціалу і породжують страждання. Усередині виникають бурхливі протиріччя і закладаються вони з раннього дитинства. Що такого роблять батьки, що заважає їхнім дітям реалізовувати повною мірою вроджений талант?
Основні установки, які не можна нав’язувати дітям
1. Не існує безумовної любові.
Якщо ти хочеш, щоб тебе любили, це потрібно заслужити. У свідомості дитини закріплюється це твердження, якщо батьки знецінюють її емоції та нав’язують власну думку. Дитину просять, щоб вона не засмучувала батьків і була слухняною, тоді тато з мамою будуть щасливі.
А демонструвати своє невдоволення допускається тільки в тих випадках, коли батьки готові вислухати дитину. Коли така дитина виростає і сама стає батьком, то у відносинах з партнером їй складно залишатися вірною власним цінностям, вона намагається догодити іншій людині, аби її любили. Такі стосунки не можна назвати здоровими.
2. Абсолютно у всьому є якийсь підступ.
В результаті закріплення такої установки в дитинстві у людини відсутня здатність поважати інших і жити з відкритим серцем, вона не може відчути любов у всій її величі. Така людина часто приховує страх самотності та бути відкинутою іншими, тому «маскує» його, демонструючи критичність розуму, раціональний і часто цинічний підхід до вирішення більшості завдань, чим дуже пишається.
3. Не підходь до чужих людей.
Мова йде не про заходи безпеки, в такому випадку під словом «чужі» маються на увазі всі, хто не входить до близького оточення. Якщо дитину з дитинства вчили, що всі сторонні погані та небезпечні, в неї буде розвиватися відособленість і хворобливий індивідуалізм. Але погодьтеся, жити у світі, в якому кожен сам за себе нестерпно.
4. Домогтися висот за допомогою одного таланту нереально, чесним шляхом не можна зайняти вагоме місце в суспільстві.
Стандартні фрази: «стати хорошою актрисою можливо тільки через інтимні стосунки з режисером» або «щоб займати керівну посаду, доведеться вести тіньову бухгалтерію». Звичайно, такі історії мають місце бути, але необхідно розуміти, що ліжко і корупція — не єдині варіанти реалізації свого таланту.
5. Не потрібно прагнути до багатства.
Така установка приводить до бурхливого внутрішнього конфлікту, адже гроші є невіддільною частиною сучасного світу і кожна людина хоче жити комфортно і в достатку. Виходить, що ми самі забороняємо собі користуватися всіма благами цивілізації. Гроші — це не зло, а люди звикли засуджувати багатих і виправдовувати власні матеріальні проблеми тим, що вони залишилися хорошими людьми, на відміну від тих, хто нажив багатство.
6. Хлопчик повинен бути таким-то, дівчинка такою-то.
У міру дорослішання у людини формується власне сприйняття дійсності. Суспільство називає це «его». І було б все добре, якби люди не змушували інших дивитися на реальність через свою призму. Слід розуміти, що уявлення про те, яким повинен бути хлопчик або якою має бути дівчинка, формується виходячи з особистої інтерпретації дійсності. Коли ми не погоджуємося з думкою інших людей, ми розпалюємо конфлікт. У кожного своя правда.
Відносно взаємин між дітьми та батьками, останні часто є авторитетом, але у дітей не пропадає почуття власної правди, а під тиском батьків вони можуть приховувати його, тим самим придушуючи свої реальні бажання.
Замість того щоб вичитувати дитину за прояв емоцій, які особисто вам не подобаються, слід визнати, що будь-які емоції важливі. Тому, багатьом батькам варто попрацювати над собою, а діти вже будуть наслідувати приклад дорослих або не будуть, вони самі вирішать.
Якщо застосовувати на практиці всі установки, зазначені вище, то про розвиток повноцінної здорової психіки не може йти мови. Батькам, перш за все, потрібно працювати зі своєю психікою, вміти критично підходити до будь-якої ситуації й використовувати різні способи самовдосконалення, це дозволить виховати дітей, які в майбутньому досягнуть всього, чого забажають і при цьому не втратять себе.
