Мама і тато часто возили сина на літо до бабусі. Коли він підріс, то сказав батькам: “Я вже великий, що ви зі мною як з маленьким? Я і сам можу до бабусі доїхати!”
Після недовгих суперечок батьки погодилися.
Ось стоять вони на пероні, проводжають, дають останні поради, а син каже: “Та знаю я, знаю, 100 разів уже говорили …!”
Тоді батько каже: “Синку, якщо раптом тобі стане погано або страшно, то ось тобі це …” і сунув щось дитині в кишеню.
Читайте також: Притча “Щоб ти став кращим”, Василь Сухомлинський
Сидить вже хлопчик у вагоні, їде, розглядає, щось у вікні… А навколо люди… чужі… штовхаються, шумлять, заходять, виходять, провідник невдоволено зробив йому зауваження, хтось теж невдоволено на нього подивився і… хлопцеві стає ніяково… і з кожним разом все неприємніше і важче…
Скоро йому стає страшно. Він похнюпився, забився в кут, підкотилися сльози. Він згадує про те, що у нього щось в кишені від батька.
Тремтячою рукою намацує папірець, розгортає, а там записка: “Синку, я в сусідньому вагоні …”
Моя дитина
