Не так уже й рідко ми дивуємося, а іноді обурюємося: куди зникли доброта і підтримка, солідарність і взаємодопомога? Думаємо, як зробити так, щоб наступне покоління жило в комфортному, по-справжньому людяному світі? Психологи США готові поділитися рекомендаціями про те, як навчити дітей співпереживання і дієвій співучасті.

Говоріть про почуття

Мішель Борба, психолог-педагог, автор численних посібників для батьків, в тому числі «Не-Селфі: Чому емпати стають успішними у світі егоїстів» (UnSelfie: Why Empathetic Kids Succeed in Our All-About-Me World) говорить: «Ключ до емпатії — це емоційна грамотність. Її потрібно розвивати, віддаючи перевагу спілкуванню реальному над віртуальним, адже не факт, що можна вивчити емоції просто вибираючи емодзі зі списку. Є такий метод: домовтеся, що ви в родині завжди помічаєте колір очей співрозмовника — це допоможе дітям «налаштуватися» на іншу людину. Крім того, перш, ніж зрозуміти емоції інших, діти повинні навчитися розуміти свої емоції, потім навчитися регуляції та контролю своїх почуттів.»

Рави Рао, дитячий нейрохірург, рекомендує: «Точно так само, як ми вчимо дітей кольорів, букв і цифр, ми повинні вчити їх почуттів. У парку на прогулянці я чую постійно, як батьки питають у малюків: «А якого кольору ця машина? А скільки тут лавок? », до цих питань треба додати: «Бачиш ось того хлопчика? Він виглядає сумним або веселим?». Рао радить грати у «Вгадай, що я відчуваю», показуючи один одному різні вирази обличчя. «Завдяки грі у дітей увійде у звичку помічати, як себе почувають люди навколо». Коли діти навчаться цього, можна розвивати в них поняття про можливі реакції інших людей: «Як, по-твоєму, буде відчувати себе твій друг, якщо ти відбереш у нього іграшку?» або «Мамі буде дуже сумно, якщо ти її вдариш».

Використовуйте медіа собі на користь

Спільний перегляд фільмів і читання книг дає ще одну прекрасну можливість культивувати емпатію в дітях, — так вважає Мадлен Шерак, педагог і автор дитячої книги про цінності доброти «Клуб супергероїв» (Superheroes Club). «Обговорюйте з дітьми випадки, коли персонажі допомагають один одному, а коли хтось чинить погано, обговорюйте те, як герої можуть відчувати себе, як можна було б по-іншому вирішити ситуацію — так, що б всім було добре». Борба рекомендує використовувати емоційно сильні книги та фільми, наприклад, «Павутиння Шарлотти», цикл про «Гаррі Поттера», для тих, хто постарше — «Убити пересмішника», наприклад.

Подайте приклад

Доктор Рао зазначає, що батьки повинні бути прикладом емпатії. «Діти краще засвоять ваші дії, ніж ваші слова. Якщо ви самі не помічаєте почуттів інших людей, то умовляти дітей робити це — марно. Говоріть, пояснюйте власні почуття: «Сьогодні я дуже засмучений / розчарований». Можна тренувати емпатію і на рольових іграх з іграшковими героями.

Лаура Делл, психолог з університету Цинциннаті, каже, що дуже важливо, щоб батьки не знецінювали емоцій самих дітей. «Для того, щоб діти співпереживали нам і оточуючим, ми повинні співпереживати їм. Іноді, наприклад, дуже важко пережити ранкові збори в школу, але ж є різниця, якщо ви нахилитеся до дитини й скажете: «Я бачу, що ти засмутився, що не можна додивитися мультик, але якщо ми будемо додивлятися його, ми не встигнемо до школи, а бути вчасно в школі — це дуже важливо». Це не означає потурати, це означає показувати, що ви розумієте, як дитина себе почуває в цей момент.»

Відзначайте добрі вчинки дітей

«Батьки часто хвалять дітей за хороші оцінки й всякі досягнення, на зразок спортивних розрядів і похвальних грамот. Важливість емпатії, важливість доброти треба теж підкреслювати», – говорить психолог Мішель Борба. Зупиніться на хвилинку і похваліть їх за добрий вчинок: «Ти молодець, що зупинився і допоміг тому маленькому хлопчикові. Подивися, який він тепер радісний». Так ваша дитина зрозуміє, що доброта важлива, тому що вона важлива для вас і ви її помічаєте.

Показуйте їм інакшість

Педагог Мадлен Шерак впевнена: «Жити серед людей — це вміти розуміти, що всі різні, вміти приймати цю інакшість: етнічну, релігійну, фізичну, будь-яку». Як показати дітям різноманіття світу: читати, дивитися певні фільми та телепередачі, ходити в музеї, пробувати кухню різних народів, ходити на свята та інші заходи, організовані представниками різних етнічних або релігійних груп. «При цьому важливо не просто читати / дивитися / відвідувати, а й обговорювати потім в сім’ї, ставити відкриті питання про побачене, обговорювати й той соціально-культурний контекст, в якому живуть діти в школі, у своєму районі, у своєму співтоваристві».

Рао пропонує батькам ініціювати та підтримувати міжкультурні проекти в школах. «Ми повинні уникати расистських жартів. Може, це і гумор, але він підриває принципи співпереживання і доброти.»

Визнайте свої помилки

«Якщо ви зробили помилку і вчинили з кимось грубо, наприклад, затіяли сварку з продавцем, думаю, потрібно визнати цю помилку перед дітьми: «Була жахлива тиснява, у нього стільки роботи, стільки клієнтів, мені треба було бути добрішим». Дитина ж все бачить, тому ви повинні пояснити, що помилилися і сказати, що шкодуєте», – рекомендує Лаура Делл.

Доброта, як сімейна активність

Почніть з обговорення за вечерею того, як пройшов день кожного члена сім’ї. Нехай кожен розповість про дві події, наприклад. Настільні ігри — теж прекрасний тренажер соціальних навичок. Борба також рекомендує брати участь у волонтерських проектах всією сім’єю, знаходити способи, щоб дати відчути дітям радість від добрих справ. Якщо дитина, наприклад, любить спорт, то нехай повчить когось у кого немає можливості відвідувати секцію. Або не спорт, але щось безпосередньо пов’язане з живою взаємодією.

Томас Ліскон, дитячий психолог і автор книги «Як виростити добрих дітей і отримати натомість повагу, вдячність і щасливу сім’ю» (Help them realize the life of giving is better than the life of getting), говорить, що можна на сімейній раді скласти список ваших сімейних цінностей, використовуючи слово «ми»: «ми просимо вибачення, якщо образили когось» або «ми прощаємо і миримося після того, як посварилися».

Ліскон дає ще одну цінну пораду: подивіться навколо. «Ми живемо в дуже жорсткій, часто агресивній культурі, але навколо нас все одно є добрі справи — покажіть їх вашим дітям. Поясніть, що навіть одне добре слово, навіть одне «спасибі» в кафе або магазині — змінює на краще якість життя всіх нас.»

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів