В одній сім’ї, чоловік покарав свою трирічну дочку за те, що вона витратила рулон позолоченого обгорткового паперу. З грошима було туго, і тато був просто розлючений через те, що дитина намагалася прикрасити якусь коробочку без видимої на те причини.
Незважаючи на це, наступного ранку маленька дівчинка принесла своєму батьку подарунок.
Вона сказала:
– Це для тебе, татусю.
Він був збентежений тим, що за день до цього накричав на доньку. Але його обурення знову вирвалося назовні, коли він виявив, що коробка… порожня.
Він звернувся до доньки:
– Хіба ти не знаєш, що коли дарують подарунок, то передбачається, що в коробці буде щось лежати? А в тебе просто порожня коробка.
Маленька дівчинка глянула на нього зі сльозами на очах:
– Таточку, вона не порожня.
Я наповнила її своїми поцілунками. Вони всі твої, таточку!
Батько був вражений. Він ніжно обійняв доньку і попросив вибачення.
З тих пір тато зберігав цей безцінний подарунок поруч зі своїм ліжком. Якщо у нього щось не клеїлося в житті, він згадував поцілунки і любов, яку подарувала йому дочка.
І це набагато важливіше за всі негаразди, матеріальні багатства і сварки через дрібниці.
Чи не занадто часто ми стали замислюватися про матеріальні блага і чи не розучилися ми дарувати один одному щось цінніше: любов, тепло, поцілунки і усмішки?
