Коли вашій дитині виповниться 12 років (+/-) — це означатиме, що ви вже провели з нею близько 75% сумісного часу.
Коли їй виповниться 18 — позаду опиняться 90% сумісного часу. Це правда, яку батьки усвідомлюють лиш потім.
Все що очікує вас потім — це періодичні зустрічі й спілкування. І вже не буде так, як в дитинстві: сумісні відпустки, канікули, походи в парк на морозиво або ж просто вечірніх прогулянок.
Не буде сумісних вечерь і сніданків, переглядів мультфільмів, ігор в хованки, конструктори й таке інше. Все це стане спогадами! І це норма життя, яку визначає всім відома сепарація особи від батьків.
Ваші діти будуть жити своє власне життя. Так має бути! Вони будуватимуть свої сімʼї, народжуватимуть власних дітей, виховуватимуть їх.
Вони матимуть свої потаємні цінності, але ділитимуться ними вже не з вами, а зі своїми дружинами чи чоловіками. Ви будете, може й бажаним, але гостем в їх власному житті.
Вони ніколи не перестануть вас любити, проте ви вже не будете найголовнішою людиною в їх житті. Ви не будете центром, серцем і любовʼю всього їх життя, якою були для них в дитинстві. І це нормально!
Поки ви зараз кажете дитині: «Не зараз», «потім», «якось згодом» — ви втрачаєте те найцінніше, що ніколи і ні за які гроші не повернете більше!
Дітям більше ніколи не буде 5, 8, 10, 11 років. Ніколи! Ви станете частиною їхньої історії життя, людьми, які дали це життя. Ось тоді у вас зʼявиться час на самореалізацію, пошук нових сенсів, відпочинок, друзів тощо.
Але, якщо ви упустите найцінніший час сумісного життя з дитиною, то ймовірно ви почнете надолужити втрачене, чіпляючись за них, ревнуючи, заважаючи їм будувати свою дорослу дорогу. Хтось вдаватиметься до маніпуляцій й шантажу, ображаючись й руйнуючи той звʼязок, який лишився. Хтось вдаватиметься до залякування, боячись втратити свою дитину і руйнуючи їй життя, не замислюючись над тим, що сам ігнорував найцінніший час, який був даний йому для батьківства.
Всьому свій час! Природа так розставила пріоритети. Батьки мають бути поруч тоді, коли вони потрібні, щоб любити, оберігати, пестити, хвалити, захоплюватися, вчити, а потім з легким серцем відпустити дитину, коли прийде час!
Замисліться, чи не гаєте ви зараз найцінніший час і скільки ще його залишилось.
