П’ять причин, чому я деколи заздрю ​​мамам дівчаток

Наш колумніст Любов Висоцька виховує чудового хлопця. Але зізнається, що мріє про доньку.

Я поки що не знаю, як це — бути мамою дівчинки. Моя подруга, навпаки, ростить двох чарівних дівчат.

«Тобі-то добре …» – періодично зітхає вона мені в трубку.

«Ні, це тобі добре», – парирую я, тоскно розглядаючи чергове чарівне плаття у вітрині.

Зрозуміло, що все це емоції й кожна з нас любить саме своє чадо незалежно від того, якої воно статі. Наша редакція проти гендерних стереотипів. Краща дитина — здорова дитина. Але все ж давайте дізнаємося, які «заздрісні» аргументи на користь протилежної статі з вуст мам звучать найчастіше.

Я заздрю ​​мамам дівчаток, тому що …

– Дівчатка не йдуть в армію. Один цей аргумент вже прекрасний для багатьох мам. Все ж таки не в Ізраїлі живемо. Ні, ми зовсім не проти того, що молода людина віддасть борг Батьківщині. Але, погодьтеся, за цей рік, що син, який тільки но закінчив школу, проведе в надрах державної військової машини, мама наживе чимало сивого волосся.

– Синці та подряпини? Ні, не чули. Тиша і спокій. Звичайно, з кожного правила бувають виключення, але все ж стереотип сильний: дівчатка набагато спокійніші за пацанів. Ляльки та чайні церемонії замість кулачних боїв і іграшкових шабель. Радість для очей і вух. А ще, кажуть, дівчатка більш слухняні та терплячі. Але ще раз обмовимося: бувають такі дівчата, що хуліганять більше будь-якого хлопчиська.

– Мамина подружка. Мамина лялечка. Якщо ви не награлися в Барбі в дитинстві, у вас є прекрасна можливість компенсувати це. Скільки прекрасних нарядів для дівчаток зараз є в магазинах, і який мізерний вибір для хлопчиків. А ляльки? А бантики? Одне задоволення.

– Дівчинка має право поплакати та бути слабкою, і ніхто її за це не засудить. Хлопчикам в дитинстві зовсім складно: поступися дівчинці, вона ж дівчинка, нехай дівчинка перша … Хоча психологи про кажуть, що такий підхід до виховання в корені невірний, але він досі дуже сильний. Особливо в устах бабусь.

– У перспективі онуків ви будете бачити частіше, ніж друга бабуся: рідній мамі довірити кровинку легше, ніж свекрусі. Правда, і з проханням поняньчитися напевно будуть приходити частіше.

Але я рада, що …

– П’яти футболок і трьох пар джинсів вистачить на пів року мінімум, поки син не підросте. Сукні? Бантики? Рюші? Яка дурниця. Один парадний костюм підійде і на Новий рік, і на 1 вересня, і на 8 Березня. Проблема під назвою «я знову витратила купу грошей, але тільки подивися, яке диво!» мамам хлопчиків незнайома. Хоча є й інша сторона медалі: на хлопчаках одяг просто горить.

– А ще не треба заплітати косички — особисто для мене це окремий особливо важливий аргумент! Один раз підстригти — півтора місяця вільний.

– Син — продовжувач роду. Хоча це скоріше важливо татам. Проте, якщо ваше прізвище на межі зникнення, а у вас тільки дочки, тут вже хочеш не хочеш позаздриш щасливим батькам пацанів. Але є альтернативний варіант — переконати майбутнього зятя взяти прізвище дружини.

Читайте також: Хлопчик, хлопчик і … хлопчик. Троє синів і одна мама …

– У підлітковому віці не треба переживати за раннє сексуальне життя свого чада. Вибачте, якщо зараз розбиваємо ваші рожеві окуляри, але дитина його все одно почне. І тут вже, знову вибачте, на цей раз за цинізм, хлопчикам все ж простіше: рання вагітність їм не загрожує. Та й з невинністю у них все ж простіше.

– Хлопцям не обов’язково бути красивими. І навіть сильними в загалі-то теж бути ні до чого: зараз досить, щоб хлопець був або сильним, або розумним. Дівчаток все ж частіше оцінюють як гарненьких або не дуже. Деяких навіть відверто жаліють: «Так, ваша-то в тата пішла, ні б в маму». Навіть зіркових дітей прискіпливо розглядають: вийшла дівчинка красою, чи ні. Це, звичайно, неправильно. Але коментарів про дитячу зовнішність чомусь не меншає.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Моя Дитина
П’ять причин, чому я деколи заздрю ​​мамам дівчаток