У наш час роль батька в житті хлопчика стала не такою очевидною. Навіть можна знайти діаметрально протилежні погляди на це питання. Але погляньмо на нього без забобонів.
У перші 6-8 місяців ваша дитина і ви – практично єдине ціле. Неможливо уявити її без вас і вас без неї. А трохи пізніше малюк починає усвідомлювати, що «мама» і «я» – це абсолютно різні люди, що він тепер зможе сам робити якісь кроки. Починається процес психологічної сепарації.
Саме в цей період з’являється поняття “я”. Дитина починає усвідомлювати себе як особистість. Природно, що багато чого в цій особі буде плодом власного досвіду. Щось стане плодом освіти та виховання. Але, як і в гарного будинку, в гармонійно розвиненої особистості повинен бути хороший фундамент. На жаль, у випадку з дитиною неможливо укласти договір з бригадою будівельників. І навіть все зробити своїми руками. Спробуймо розібратися, як усе відбувається.
Процес формування особистості починається з поступового вивчення навколишнього світу. Дитина з часом дізнається речі та події, які її оточують, вчиться взаємодіяти з ними. На цьому етапі формування особистості потрібно показати, що світ навколо – безпечне, яскраве і дружелюбне місце. Необхідно створити такі умови, в яких дитина могла б зрозуміти, що вона не випадковий гість у цьому світі. Ці враження в майбутньому накладуть свій відбиток на все життя, проявляючи себе на підсвідомому рівні. Цю непросту задачу вкрай складно вирішити поодинці.
У перші тижні життя дитині просто необхідний тактильний контакт з обома батьками. Це не тільки дарує відчуття захищеності, але і допомагає надалі гармонійно сформуватися як особистість. Крім того, мова дотиків – це перший доступний для дитини спосіб комунікації. І вкрай важливо, щоб дитина контактувала не лише з мамою, але і з батьком.
Більшість психологів і педагогів сходяться на думці, що присутність і участь батька ваш малюк повинен відчувати з найперших днів. Можливо, ви пам’ятаєте дитячу пісеньку «Тато може, тато може бути ким завгодно, тільки мамою, тільки мамою не може бути!». Складно оцінити, наскільки глибокий сенс міститься в цих простих рядках, як багато місця насправді займає батько в житті хлопчика. Адже насправді, роль кожного батька в сім’ї унікальна, і один іншого замінити не зможе при всьому бажанні.
Розгляньмо роль батька у вихованні хлопчика на конкретних прикладах і розберемо, чому його участь складно, а часом неможливо нічим замінити.
Ігри батька і сина зовсім інші, не схожі на ігри з мамою. Вони більш активні, рухливі, у них присутня якась конкуренція. Іноді навіть здається, що вони в чомусь агресивні й небезпечні. Але саме в таких іграх хлопчик вчиться бути чоловіком – не боятися труднощів, вміти кинути виклик сильнішому супернику і захищати слабких.
На відміну від безумовної материнської любові, любов отця більш предметна. Її потрібно ніби заслужити. Таким чином, батько заохочує якісь вчинки та досягнення хлопчика, мотивує його на підкорення нових вершин. Адже ви не будете сперечатися, що найвища похвала – це гордість в очах батьків, особливо того, хто був прикладом і взірцем мужності?
Саме батько своїм прикладом показує, як маленький чоловік повинен себе вести стосовно жінок. Будь-які його дії вважаються апріорі правильними, і надалі всі відносини з жінками будуються за тими шаблонами, що дитина підсвідомо скопіювала в батька. Якщо з якихось причин участь батька з формування цих шаблонів вилучити, дитині надалі буде складно будувати взаємини з дівчатами. Звичайно, можна йому розповісти, що дівчаток треба оберігати та захищати, що про них треба піклуватися та доглядати. Але ви ж пам’ятаєте приказку, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути?
Читайте також: 10 фраз, які кожен батько повинен сказати своєму синові. Хлопчики справді потребують цих слів
Поведінка батьків – завжди приклад для наслідування, діти переймають моделі поведінки, ваша дитина, напевно, в різних ситуаціях буде чинити так само як зазвичай робите ви. Прикладом мужності може стати тільки батько. Те, як чоловіки сприймають навколишній світ, як з ним взаємодіють, як сприймають і обробляють інформацію, кардинально відрізняється від аналогічних процесів у жінок. У чоловіків і жінок абсолютно різні жести, міміка і світосприйняття. Наші діти спостерігають за нами, порівнюють і роблять висновки. Тому для хлопчика батько – це зразок для наслідування і незаперечний авторитет у всьому, що стосується манери поведінки, роботи або хобі.
Кажуть, що хлопчики сприймають те, що їм кажуть. У той час як дівчатка в першу чергу сприймають те, як їм кажуть що-небудь. Саме тому, мова батька може здатися сухою та лаконічною. Він скаже щось коротко і по справі. А мами більш емоційні, гнучкі та чутливі.
Потрібно розуміти й в жодному разі не знецінювати роль батька у вихованні. Дуже важливо формувати авторитет чоловіка в очах дитини, щоб тато завжди був прикладом наслідування для неї.
У віці від 5 до 7 років батько вчить свого сина, як вийти зі складної чи конфліктній ситуації, як спілкуватися з іншими дітьми та дорослими або як досягти бажаного. Але це зовсім не означає, що роль мами у цьому процесі мінімальна. Не варто забувати, що для сина батько – це зразок для наслідування, еталон мужності, справжній наставник, який навчить бути чоловіком.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
